ЗМІ
Рецензія на статтю Юлії Філь “ISKCON в Україні: відповіді на виклики Російсько-української війни”
Віта Голод, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства, кандидат економічних наук, дала інтерв’ю німецькому виданню Die Presse про політику Китаю щодо війни в Україні:
Попередні спроби України укласти мирні угоди з Росією не дали результату. Китай, починаючи з початку конфлікту, наполягає на необхідності дипломатичного діалогу, те саме, що зараз робить США. Але є одна різниця: Китай наполягає на участі усіх залучених сторін, включаючи Європу.
Китай продовжує наполягати на своїй ролі як посередника, при цьому зберігаючи баланс між власними стратегічними інтересами, Росією та Європейським Союзом. Водночас він залишається найбільшим торговельним партнером України з 2021 року, а діяльність нового китайського посла наразі демонструє активну дипломатичну взаємодію на рівні державних установ.
У 2023 році Китай ініціював три раунди переговорів між Києвом, Москвою, європейськими державами та країнами Глобального Півдня. Після цього було оприлюднено спільну заяву з Бразилією, що ще раз підтвердило прагнення Китаю позиціонувати себе як глобального миротворця, зокрема в контексті багатополярності міжнародного порядку.
Імідж Китаю як глобального лідера та посередника у врегулюванні конфліктів залишається важливим аспектом його зовнішньополітичної стратегії. Однак у Європі його вже не сприймають як надійного партнера, щонайменше поки. Це спонукає Пекін шукати нові формати взаємодії, зокрема в якості альтернативного майданчика для переговорів, якщо США виключатимуть Європу з мирного процесу в Україні.
Громадська думка в Україні щодо Китаю залишається переважно негативною. Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 2023 рік, більшість українців розглядають Китай як державу, що діє ворожо до України, що значно ускладнює його успішну медіацію з української точки зору.
Китайський стратегічний підхід до України формується крізь призму його відносин з Росією. У політичному дискурсі Пекіна Україна розглядається радше як частина сфери впливу Росії, ніж як суверенний суб’єкт європейської геополітики.
Попри намагання України залучити Китай до безпекових гарантій, конкретні результати відсутні. З 1994 року між двома державами діє спільна декларація, що передбачає зобов’язання Китаю не застосовувати ядерну зброю проти України, та не брати участі в агресивних діях третіх сторін по відношенню до Україгни. Однак Китай не згадує це в офіційних заявах. Крім того, Китай утримався від активного впливу на продовження Чорноморської зернової ініціативи, хоча був її найбільшим бенефіциаром.
Перспектива залучення китайських військ до миротворчої місії ООН в Україні є малоймовірною. Українська громадськість сприймає Китай як державу, що де-факто підтримує росію, а не як нейтрального посередника, що робить подібний сценарій практично неможливим.
Відносини між Україною та США є ключовим чинником мирного врегулювання. Китай, ймовірно, утримуватиметься від активної участі в переговорах до моменту, який буде розцінено ним як стратегічно вигідний. Водночас його традиційний підхід врегулювання конфлікту, що ґрунтується на концепції «мирного діалогу», не сприяє оперативному завершенню війни, оскільки не відповідає нагальним безпековим потребам України.
Попередні спроби України укласти мирні угоди з Росією не дали результату. Китай, починаючи з початку конфлікту, наполягає на необхідності дипломатичного діалогу, те саме, що зараз робить США. Але є одна різниця: Китай наполягає на участі усіх залучених сторін, включаючи Європу. Китай продовжує наполягати на своїй ролі як посередника, при цьому зберігаючи баланс між власними стратегічними інтересами, Росією та Європейським Союзом. Водночас він залишається найбільшим торговельним партнером України з 2021 року, а діяльність нового китайського посла наразі демонструє активну дипломатичну взаємодію на рівні державних установ. У 2023 році Китай ініціював три раунди переговорів між Києвом, Москвою, європейськими державами та країнами Глобального Півдня. Після цього було оприлюднено спільну заяву з Бразилією, що ще раз підтвердило прагнення Китаю позиціонувати себе як глобального миротворця, зокрема в контексті багатополярності міжнародного порядку. Імідж Китаю як глобального лідера та посередника у врегулюванні конфліктів залишається важливим аспектом його зовнішньополітичної стратегії. Однак у Європі його вже не сприймають як надійного партнера, щонайменше поки. Це спонукає Пекін шукати нові формати взаємодії, зокрема в якості альтернативного майданчика для переговорів, якщо США виключатимуть Європу з мирного процесу в Україні. Громадська думка в Україні щодо Китаю залишається переважно негативною. Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 2023 рік, більшість українців розглядають Китай як державу, що діє ворожо до України, що значно ускладнює його успішну медіацію з української точки зору. Китайський стратегічний підхід до України формується крізь призму його відносин з Росією. У політичному дискурсі Пекіна Україна розглядається радше як частина сфери впливу Росії, ніж як суверенний суб’єкт європейської геополітики. Попри намагання України залучити Китай до безпекових гарантій, конкретні результати відсутні. З 1994 року між двома державами діє спільна декларація, що передбачає зобов’язання Китаю не застосовувати ядерну зброю проти України, та не брати участі в агресивних діях третіх сторін по відношенню до Україгни. Однак Китай не згадує це в офіційних заявах. Крім того, Китай утримався від активного впливу на продовження Чорноморської зернової ініціативи, хоча був її найбільшим бенефіциаром. Перспектива залучення китайських військ до миротворчої місії ООН в Україні є малоймовірною. Українська громадськість сприймає Китай як державу, що де-факто підтримує росію, а не як нейтрального посередника, що робить подібний сценарій практично неможливим. Відносини між Україною та США є ключовим чинником мирного врегулювання. Китай, ймовірно, утримуватиметься від активної участі в переговорах до моменту, який буде розцінено ним як стратегічно вигідний. Водночас його традиційний підхід врегулювання конфлікту, що ґрунтується на концепції «мирного діалогу», не сприяє оперативному завершенню війни, оскільки не відповідає нагальним безпековим потребам України.Дмитро Бурцев, молодший науковий співробітник відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства А.Ю. Кримського НАН України, член УАК та запрошений дослідник Academia Sinica (Тайвань) дав інтерв’ю тайванському виданню 遠見 (Yuan Jian) та прокоментував зустріч в Овальному кабінеті. Він підкреслив, що обидві сторони не перебували в одній площині у своїх переговорах: «Зеленський хотів гарантій безпеки, тоді як Трамп хотів перемир’я і “ угода, угода, угода”, але не надав жодних конкретних гарантій безпеки, яких потребувала Україна.» Дмитро Бурцев зазначив, що Україна зазнала великої втрати, відмовившись від свого третього за величиною ядерного арсеналу ще в 1994 році, коли був підписаний Будапештський меморандум про взаєморозуміння, в якому не було конкретно прописано гарантій безпеки для України, саме тому Зеленський багато разів повторював про це і врешті-решт сталася суперечка з Трампом.
Vita Golod. What Trump’s Tilt Toward Russia Means for China / The Diplomat, 21.02.2025
U.S. President Donald Trump’s negotiations with Russia are not only occurring at Ukraine’s expense but also carry broader implications for China. Historically, the opposite was true – Henry Kissinger’s strategic opening to China contributed to the Soviet Union’s eventual collapse. Now, the Trump administration is playing a calculated game with Russia, aiming to secure economic benefits such as cheaper raw materials while attempting to reshape Sino-Russian relations. The goal appears to be to pull Moscow away from Beijing and weaken their growing alignment.
However, a repeat of the Sino-Russian split seems unlikely in today’s geopolitical landscape, as both Russia and China remain skeptical of Trump’s erratic foreign policy and question the reliability of U.S. commitments.
Trump’s confrontational stance toward Ukraine’s President Volodymyr Zelenskyy has been a political shock for both Ukraine and Europe. Notably, the Trump administration, whether intentionally or not, has adopted China’s rhetoric over the past three years, referring to the Russia-Ukraine War merely as a “conflict” and promoting peace through negotiations with Russia. This approach was first put forward by China in February 2023 and has since been aggressively pushed through state-controlled media and diplomatic channels, including special envoy Li Hui. Now the Trump administration has repackaged this strategy in a more unilateral manner, with a key difference – amid Russia-U.S. talks, Ukraine and Europe are largely excluded from the decision-making process. The fate of Ukraine’s sovereignty and territorial integrity is being discussed behind closed doors, without its participation.
Ольга Мавріна – мені вдалось познайомитись з людьми, яких об’єднує ідея пізнання історії єврейської громади свого краю (інтерв’ю 1.10.2024)
В місті Івано-Франківськ 23-24 вересня 2024 р. відбувся освітній семінар ESJF Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ «Простір спадщини: єврейський цвинтар і міська історія» Семінар організовано та проведено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з Міждисциплінарною сертифікатною програмою з юдаїки.
З інтерв’ю з ученим секретарем Інституту сходознавства ім. А. Ю.Кримського НАН України, завідувачкою відділу Євразійського степу к.і.н. Ольгою Мавріною можна ознайомитися за покликанням.
Олександр Середа. Під османами: заселення Півдня, свобода віри і визнання України. (10 запитань історику, 11.05.2024)
Науковий співробітник Інституту сходознавства, кандидат історичних наук Олександр Середа на каналі “10 запитань історику” розповів про османський період в історії України.
Харківський Культурний Центр імені М. К. Реріха у рамках проєкту «Реріхи і Україна» створив документальний фільм про вченого тибетолога Юрія Миколайовича Реріха, сина відомого художника Миколи Реріха. Українська тибетологиня Олена Дмитрівна Огнєва, співробітниця нашого інституту, взяла участь у проєкті, розказавши про формування колекції буддійського мистецтва в Музеї Ханенків, про роль Юрія Реріха в дослідженні цих предметів і, власне, про деякі з них. Олена Дмитрівна розказує про скульптуру Будди Ваджрадгари, Амітаюса й одного з Магасіддгів, ідентифіковані Реріхом, а також про буддійскі ікони танки, що зображують Будду Шак’ямуні, Магакалу, Зелену Тару, бодгісаттву Авалокітешвару тощо. Крім того, фільм містить багато унікальних раритетних кадрів з історії сходознавства СРСР.
Презентація Маргарити Араджионі «Обрядовий хліб маріупольських греків в обрядах пасхального циклу»
6.04. 2023 в м. Салоніки (Греція) відбулася презентація Маргарити Араджионі «Обрядовий хліб маріупольських греків в обрядах пасхального циклу» і майстер-клас з виготовлення ритуального хліба «Псатир» (Ψαθήρ). Були продемонстровані два способи складання псатира, й учасники заходу змогли попрактикуватися у його виготовленні. Захід був організований громадською організацією «Спілка греків України в Греції». На презентації були присутні представниці грецької спільноти України, які евакуювалися з Маріуполя та інших населених пунктів Донеччини. Під час презентації була наголошена важливість збереження і популяризація культурної спадщини греків України, які компактно проживають на Півдні Донецької області в зоні російської окупації. В презентації були використані матеріали польових досліджень М. Араджионі, проведених у 1992-1995 рр. в грецьких селах Донеччини, а також деякі фотографії 1920-х рр. з фондів Маріупольського краєзнавчого музею, оригінали яких скоріш за все були знищені вогнем під час російського бомбардування міста.
200-ліття єгиптології (Cowo Guru 27.09.22)
Освітньою фундацією Cowo Guru 27 вересня 2022 р. було організовано захід, присвячений 200-літньому ювілею єгиптології, відкриттю Центру єгиптології при Інституті сходознавства НАНУ та його запланованим публікаціям, зокрема, збірнику перекладів літературних творів з єгипетської на українську.
Ігор Семиволос. Навіщо Байден поїхав на Близький Схід? (коментар на Freeдом.ua, 14.07.22)
Міжнародна науково-практична конференція «30 років відносин дружби і співробітництва між В’єтнамом та Україною» (огляд у в’єтнамській пресі, 21.01.22)
Провідний науковий співробітник Інституту сходознавства Микола Тарасенко дав інтерв’ю єгипетському виданню “Bab Misr”. Видання позиціонує себе як перший в Арабському світі інформаційний ресурс, присвячений питанням збереження матеріальної та нематеріальної спадщини Єгипту, відкриває канали співпраці та спілкування на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях. В інтерв’ю Микола Тарасенко висвітлює наукові досягнення досліджень єгипетських старожитностей в музеях України та долі культурних цінностей в умовах війни.
Юлія Філь, Миколай Карпіцький. Цикл бесід “Війна з погляду вайшнавізму”
“Війна з погляду вайшнавізму. Невігластво” (26.03.22) ↵
“Війна з погляду вайшнавізму. Хибне Его” (07.05.22) ↵
“Війна з погляду вайшнавізму. Занепад дгарми” (22.05.22) ↵
Олександр Середа – репортажі на телебаченні та радіо Болгарії щодо війни в Україні
Проведено популяризацію української позиції у війні з росіянами на болгарських медіаресурсах. Зокрема проведено роз’яснення ситуація загалом в Україні і зокремана півдні України, на місцях компактного проживання болгарської національної меншини, їхнє ставлення до війни і роль бессарабських болгар у військових діях проти російських окупантів:
- відео репортаж болгарською мовою для телеканалу Асєна Гєнова: YT (24.02.22)↵; YT (24.04.22) ↵
- репортажі для Дойчевелле (болгарська студія): DW (18.03.22)↵; DW (02.05.22)↵
- аудіорепортажі для радіо «Хорізонт-Софія»
- аналітична програма на болгарському телевізійному каналі Евроком: FB (11.05.22)↵
Олександр Середа – репортажі на телебаченні та радіо Туреччини щодо війни в Україні
Репортаж турецькою мовою для урядової газети Туреччини «Millet» щодо ситуації в Україні напередодні війни, обгрунтування трьохсотрічного історичного шовінізму росіян та неминучності подальшої війни проти України: 18.02.2022 ↵
Щодо наступного розвитку подій навколо Одеси і загалом в Україні проведено у березні і квітні повторні репортажі для «Millet»: 10.03.2022↵ ; 10.03.2022↵
Від 24 лютого до 26 квітня проведено щоденно, з 26 квітня щотижнево, репортажі турецькою мовою на телевізійних каналах Туреччини CNN Turk, TGRT, A Haber, TvNet. Головні теми репортажів: ситуація в Одесі, в регіоні та загалом в Україні протягом поточного дня (від репортажу до репортажу); аналітика щодо можливого розвитку подій; турецька допомога у світлі розгортання російської війни проти України; гуманітарна допомога біженцям з України в Туреччині; створення міжнародної коаліції щодо військової допомоги Україні у протистоянні з російськими військами: Ahaber↵; YT↵; Twitter↵; YT↵; CNNTurk↵
Давній Єгипет та Україна (бесіда Дар’ї Зіборової та Миколи Тарасенка) (31.05.22)
Маргарита Араджионі – Відкрита лекція «Греки на теренах сучасної України від античності до наших днів» (13.04.22)
Провідна наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України Маргарита Араджионі знайомить грецьких науковців, освітян і студентів з історією і культурою греків України. Так, 13 квітня 2022 р. відбулася відкрита лекція новогрецькою мовою «Греки на теренах сучасної України від античності до наших днів» для студентів кафедри понтійських досліджень Салонікського державного університету ім. Аристотеля (Греція).
Покликання на оголошення про захід на сайті університету.
Маргарита Араджионі – Цикл онлайн-лекцій новогрецькою мовою «Грецькі громади Південної України» (18.04.22, 06.05.22, 09.05.22)
У співпраці з Лабораторією соціальної антропології і етнографії Відділу історії і археології Салонікського державного університету ім. Аристотеля та дослідницькою програмою infra-demos Vrije Universiteit Amsterdam (Нідерланди) у понеділок, 18 квітня 2022 р. розпочався цикл онлайн-лекцій новогрецькою мовою «Грецькі громади Південної України». Перша лекція, яка була виголошена к.і.н. М. Араджионі була присвячена історії формування грецької громади Криму наприкінці XVIII – у першій половині ХХ ст. Друга лекція «Будівництво інфраструктури: реміснича спеціалізація та професії греків Криму» відбудеться 6 травня о 17:00. Остання лекція циклу висвітлить питання самоназви, мови та самовизначення маріупольських греків. Вона відбудеться 9 травня о 17:00. Покликання для приєднання до лекцій онлайн міститься на постері. Μαργαρίτα Αρατζώνη.final.2022
Тюркологічні студії Агатангела Кримського: між репрезентацією, риторикою та інтерпретацією (огляд у журналі “Золота пектораль”, 28.04.21)
Переосмислення наукової спадщини. Тюркологічні студії Агатангела Кримського (репортаж у газеті “День”, 09.04.21)
Олена Романова. Дві галактики: Іван Франко та Агатангел Кримський (радіопередача “Вільна тема” на радіо “Голос Донбасу”, 16.02.21)
Наукова відеоконференція “Дипломатичні відносини України та Азербайджану крізь призму минулого та сьогодення” (огляди в азербайджанській пресі, 08.02.21)
Oleksandr Bogomolov: Syria’s dire situation as coronavirus spreads
Росія і Туреччина хочуть перемогти один одного в Сирії, але уникають прямих зіткнень — С.І. Данилов
“Шиїтський пояс” від Тегерана до Середземного моря. Чому американці вбили іранського генерала
Oleksandr Bogomolov: Turkey goes on offensive in Syria as US withdraws
Oleksandr Bogomolov: 3 years after Russia saved Assad, Syria remains extremely fragile
Oleksandr Bogomolov: Who will stop the Russian-Assad slaughter of Syrians?
У Києві відбувся 3-й Українсько-китайський форум стратегічного партнерства “Пояс і шлях”.
Щодо спільного заходу Посольства України в Грецькій Республіці та наукових інституцій Греції та України
Українсько-грецьке наукове співробітництво в галузі єгиптології