feedback

А. Л. Зелінський НАВМИСНІ “ПОМИЛКИ” В ДЕМОТИЧНОМУ ВАРІАНТІ ДЕКРЕТУ РАФІЇ

НАВМИСНІ “ПОМИЛКИ” В ДЕМОТИЧНОМУ ВАРІАНТІ ДЕКРЕТУ РАФІЇ

А. Л. Зелінський

DSc (History) Acting Leading Researcher Department of History of Asia and Africa State Institution “Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine” 5 Leontovich str., Kyiv, 01054, Ukraine  z-al@ukr.net

Після єгипетської перемоги в битві під Рафією (22 червня 217 р. до Р. Х.) і сприятливого для Країни Нілу завершення IV Сирійської війни (221–217 рр. до Р. Х.) місцевий жрецький синод ухвалив урочисту постанову на честь керівного фараона – Птолемея IV Філопатора (15 листопада 217 р. до Р. Х.). Йдеться про т. зв. Декрет Рафії, текст якого найкраще зберігся в демотичному варіанті (Cairo CG 50048; пор.: CG 31088). Саме в демотичному тексті цього документа наявні два моменти, які в сучасній історіографії, як правило, вважаються технічними помилками виконавців напису. Перший момент полягає в найменуванні Птолемея IV сином Арсиної, тоді як справжньою матір’ю цього царя була Береніка II. Другий момент являє собою безпрецедентне наділення титулом фараона володаря ворожого Єгипту царства Селевкідів – Антіоха ІІІ; до того ж ім’я останнього в кількох випадках було частково обрамлене в царський картуш. З мого погляду, обидва моменти були результатом заздалегідь продуманого рішення. Причиною навмисної заміни імені Береніки іншим популярним іменем представниць царського дому Птолемеїв – Арсиноя було небажання акцентувати акт матеревбивства, фактично здійснений переможцем битви під Рафією за чотири роки до ухвалення декрету. Водночас у дуже фрагментарно збереженому ієрогліфічному варіанті тексту постанови ім’я матері Птолемея IV вказано правильно. Вважаю, що це пов’язано із забороною навмисного відвертого викривлення істини при використанні сакрального за своєю сутністю ієрогліфічного письма. Своєю чергою найменування Антіоха ІІІ фараоном могло бути відображенням перших виявів невдоволення місцевого населення Єгипту недостатньою увагою Птолемея IV до обов’язків володаря Обох земель. У такий екстравагантний спосіб представники єгипетського жрецтва натякали на можливість появи іншого фараона, яким міг стати найближчий родич Філопатора по жіночій лінії – Антіох ІІІ.

Ключові слова: Декрет Рафії, Птолемей IV, Арсиноя, Береніка ІІ, Антіох ІІІ

Доісламський Близький Схід 2021, (2):69-78

https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.069

Повний текст (PDF)

REFERENCES

Зелінський А. Л. Від басилевсів-фараонів до фараонів-басилевсів: перші 100 ро-ків птолемеївської монархії. Вінниця – Київ, 2020.

Ладынин И. А. Начало македонского времени в категориях традиционного мировоззрения древних египтян конца IV – начала III вв. до н. э.: в 2-х т. Т. 1: Дис. докт. ист. наук: 07.00.03 / Московский государственный университет. Москва, 2017.

Панов М. В. Документы персидского и греко-римского периодов. Новосибирск, 2019.

Панов М. В. Историко-биографические и мифологические надписи позднего времени. Новосибирск, 2017.

Панов М. В. Исторические надписи из Куша и Кемета (I тыс. до н. э.). Новосибирск, 2020.

Панов М. В. Источники по древнеегипетской истории в переводах на русский язык. Каталог. Новосибирск, 2021а.

Панов М. В. Легенды, мифы и гимны. Доклады. Новосибирск, 2018.

Панов М. В. Письма, наставления и документы эпохи Рамессидов. 2-е издание, исправленное. Новосибирск, 2021b.

Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор. Из истории древнего Египта эпохи Рамессидов. Москва, 1984.

Чегодаев М. А. На каком языке говорил бог? // Доісламський Близький Схід: історія, релігія, культура. Збірник наукових статей / Під ред. М. О. Тарасенка. Київ, 2014.

Blasius A. Antiochos IV. Epiphanes. Basileus und Pharao Ägyptens? Porphyrios und die polybianische überlieferung // Ägypten unter fremden Herrschern zwischen persischer Satrapie und römischer Provinz / Hg. St. Pfeiffer. Frankfurt am Main, 2007.

Gladic D. Das Dekret von Memphis (196 v. Chr.). Kommentar X Auswertung. Dis… Doct. Phil. / der Universität Trier. Trier, 2015.

Grabowski T. Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p. n. e.). Kraków, 2010.

Grabowski T. Polityka religijna Ptolemeusza IV Filopatora -wybrane aspekty // Klio (Pl.). 2014. Vol. 30/31. https://doi.org/10.12775/KLIO.2014.042

Hölbl G. A History of the Ptolemaic Empire: Transl. from German. London – New York, 2001.

Huss W. Ägypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v. Chr. München, 2001.

Huss W. Verwaltung des ptolemäischen Reichs. München, 2011. https://doi.org/10.4000/books.chbeck.1228

Klotz D. Who was with Antiochos III at Raphia? Revisiting the Hieroglyphic Versions of the Raphia Decree (CG 31088 and 50048) // Chronique d’Égypte. 2013. T. 87. https://doi.org/10.1484/J.CDE.1.103382

Manning J. The Last Pharaohs. Egypt under the Ptolemies, 305–30 BC. Princeton; Oxford, 2010. https://doi.org/10.1515/9781400831647

Morenz L., Popko L. The Second Intermediate Period and the New Kingdom // A companion to Ancient Egypt / Ed. by A. Lloyd. Vol. I. Oxford, 2010. https://doi.org/10.1002/9781444320053.ch6

Pfeiffer St. Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra. Stuttgart, 2017.

Schwartz J., Malinine M. Pierres d’Égypte // Revue Archéologique. 1960. T. 1.

Spiegelberg W. Beiträge zur Erklärung des neuen dreisprachigen Priesterdekretes zu Ehren des Ptolemaios Philopator. München, 1925.

Thissen H.-J. Studien zum Raphiadekret. Meisenheim am Glan, 1966.

Veïsse A.-E. Les “revoltes egyptiennes”. Recherches sur les troubles interieurs en Egypte du regne de Ptolemee III a la conquete romaine. Leuven – Paris – Dudley (MA), 2004.

Vittmann G. “Feinde” in den ptolemäischen Synodaldekreten. Mit einem Anhang: Demotische Termini für “Feind”, “Rebell”, “rebellieren” // Feinde und Aufrührer. Konzepte von Gegnerschaft in ägyptischen Texten besonders des Mittleren Reiches / Hg. H. Felber. Stuttgart – Leipzig, 2005.

Wespi F. Das Gesetz der Tempel: Ein Vorbericht zu den Priesternormen des demotischen Papyrus Florenz PSI inv. D 102 // Ägyptologische Tempeltagung: Ägyptische Tempel zwischen Normierung und Individualität. München, 29.–31. August 2014. Königtum, Staat und Gesellschaft früher Hochkulturen 3, 5: Akten der ägyptologischen Tempeltagungen / Hg. M. Ullmann. Wiesbaden, 2016. https://doi.org/10.2307/j.ctvc5pfjr.15

Winnicki J.-K. Operacje wojskowe Ptolemeuszów w Syrii. Warszawa, 1989.