feedback
  • укр
  • eng
logo
  •  
  • Про Інститут
    • Загальна інформація
    • Біля витоків Інституту
      • Агатангел Кримський
      • Омелян Пріцак
  • Контакти
  • Відділи
    • Азіатсько-Тихоокеанського регіону
    • Близького та Середнього Сходу
    • Євразійського степу
    • Сучасного Сходу
    • Відділ видань та інформації
    • Бібліотечний відділ
  • Аспірантура
    • Загальна інформація
    • Положення про вступ та навчання в аспірантурі
  • Бібліотека
  • Публікації
  • Конференціі
  • Семінари
    • Загальна інформація
    • Поточний семінар
    • Семінари
  • ЗМІ
  • Зворотній зв’язок
  •  
  • Про Інститут
    • Загальна інформація
    • Біля витоків Інституту
      • Агатангел Кримський
      • Омелян Пріцак
  • Контакти
  • Відділи
    • Азіатсько-Тихоокеанського регіону
    • Близького та Середнього Сходу
    • Євразійського степу
    • Сучасного Сходу
    • Відділ видань та інформації
    • Бібліотечний відділ
  • Аспірантура
    • Загальна інформація
    • Положення про вступ та навчання в аспірантурі
  • Бібліотека
  • Публікації
  • Конференціі
  • Семінари
    • Загальна інформація
    • Поточний семінар
    • Семінари
  • ЗМІ
  • Зворотній зв’язок

Віта Голод дала інтерв’ю німецькому виданню Die Presse про політику Китаю щодо війни в Україні

Віта Голод, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства, кандидат економічних наук, дала інтерв’ю німецькому виданню Die Presse про політику Китаю щодо війни в Україні:
🔹 Попередні спроби України укласти мирні угоди з Росією не дали результату. Китай, починаючи з початку конфлікту, наполягає на необхідності дипломатичного діалогу, те саме, що зараз робить США. Але є одна різниця: Китай наполягає на участі усіх залучених сторін, включаючи Європу.
🔹 Китай продовжує наполягати на своїй ролі як посередника, при цьому зберігаючи баланс між власними стратегічними інтересами, Росією та Європейським Союзом. Водночас він залишається найбільшим торговельним партнером України з 2021 року, а діяльність нового китайського посла наразі демонструє активну дипломатичну взаємодію на рівні державних установ.
🔹 У 2023 році Китай ініціював три раунди переговорів між Києвом, Москвою, європейськими державами та країнами Глобального Півдня. Після цього було оприлюднено спільну заяву з Бразилією, що ще раз підтвердило прагнення Китаю позиціонувати себе як глобального миротворця, зокрема в контексті багатополярності міжнародного порядку.
🔹 Імідж Китаю як глобального лідера та посередника у врегулюванні конфліктів залишається важливим аспектом його зовнішньополітичної стратегії. Однак у Європі його вже не сприймають як надійного партнера, щонайменше поки. Це спонукає Пекін шукати нові формати взаємодії, зокрема в якості альтернативного майданчика для переговорів, якщо США виключатимуть Європу з мирного процесу в Україні.
🔹 Громадська думка в Україні щодо Китаю залишається переважно негативною. Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 2023 рік, більшість українців розглядають Китай як державу, що діє ворожо до України, що значно ускладнює його успішну медіацію з української точки зору.
🔹 Китайський стратегічний підхід до України формується крізь призму його відносин з Росією. У політичному дискурсі Пекіна Україна розглядається радше як частина сфери впливу Росії, ніж як суверенний суб’єкт європейської геополітики.
🔹 Попри намагання України залучити Китай до безпекових гарантій, конкретні результати відсутні. З 1994 року між двома державами діє спільна декларація, що передбачає зобов’язання Китаю не застосовувати ядерну зброю проти України, та не брати участі в агресивних діях третіх сторін по відношенню до Україгни. Однак Китай не згадує це в офіційних заявах. Крім того, Китай утримався від активного впливу на продовження Чорноморської зернової ініціативи, хоча був її найбільшим бенефіциаром.
🔹 Перспектива залучення китайських військ до миротворчої місії ООН в Україні є малоймовірною. Українська громадськість сприймає Китай як державу, що де-факто підтримує росію, а не як нейтрального посередника, що робить подібний сценарій практично неможливим.
🔹 Відносини між Україною та США є ключовим чинником мирного врегулювання. Китай, ймовірно, утримуватиметься від активної участі в переговорах до моменту, який буде розцінено ним як стратегічно вигідний. Водночас його традиційний підхід врегулювання конфлікту, що ґрунтується на концепції «мирного діалогу», не сприяє оперативному завершенню війни, оскільки не відповідає нагальним безпековим потребам України.



Facebook youtube

вул. М. Грушевського 4, м. Київ, 01001.
Тел./факc: (044) 278-76-52
E-mail: instkrymsk@gmail.com

Інститут засновано постановою Президії АН УРСР
№ 278 від 22.10.1991 р.

  •  
  • Про Інститут
    ▼
    • Загальна інформація
    • Біля витоків Інституту
      ▼
      • Агатангел Кримський
      • Омелян Пріцак
  • Контакти
  • Відділи
    ▼
    • Азіатсько-Тихоокеанського регіону
    • Близького та Середнього Сходу
    • Євразійського степу
    • Сучасного Сходу
    • Відділ видань та інформації
    • Бібліотечний відділ
  • Аспірантура
    ▼
    • Загальна інформація
    • Положення про вступ та навчання в аспірантурі
  • Бібліотека
  • Публікації
  • Конференціі
  • Семінари
    ▼
    • Загальна інформація
    • Поточний семінар
    • Семінари
  • ЗМІ
  • Зворотній зв’язок