Віта Голод та Дмитро Бурцев для The Diplomat – “China’s Drone War in Ukraine”
У статті “China’s Drone War in Ukraine” для видання The Diplomat науковці Інституту сходознавства к.екон. наук Віта Голод та PhD з міжнародних відносин Дмитро Бурцев розкривають стратегічну роль КНР у війні дронів в Україні. Поки світ спостерігає за фронтом, справжня битва за технологічне виживання відбувається в ланцюгах постачання, де Китай утримує майже монопольне становище.
Попри офіційний нейтралітет, Китай став стратегічним фундаментом для обох сторін, контролюючи левову частку ринку комерційних БпЛА та компонентів. Це створює нову форму геополітичної влади, де контроль над мікрочипами та моторами важить більше за пряме військове втручання.
Ключові тези:
Монополія на компоненти: навіть при власному виробництві, до 97% комплектуючих українських дронів походять з КНР. Росія, своєю чергою, отримує через Китай понад 75% критичного імпорту для свого ВПК.Війна як лабораторія: Пекін уважно аналізує ефективність своїх систем проти західних засобів РЕБ, адаптуючи ці дані для модернізації армії перед потенційним зіткненням у Тихому океані.Гібридна зброя: комерційні дрони DJI стали стандартом розвідки. Пекін зберігає «двосторонню нейтральність», отримуючи прибутки та дані від обох сторін, водночас маючи важіль миттєвої зупинки поставок.Західна безпорадність: спроби замінити китайські БпЛА західними аналогами наразі провалюються через високу ціну та низькі темпи виробництва, що не відповідають масштабам війни на виснаження.Пекін продемонстрував світові нову стратегію: не обов’язково бути учасником війни, щоб диктувати умови на полі бою через технологічну інфраструктуру.