140-річчя з дня народження професора Бориса Григоровича Курца

5 серпня виповнюється 140 років з дня народження видатного українського історика, сходознавця та педагога Бориса Григоровича Курца (1885–1938) – одного з піонерів українського китаєзнавства, наукова спадщина якого довгий час залишалася невідомою через трагічні обставини сталінських репресій.

Борис Григорович Курц народився у 1885 році в Києві в чеській родині. Його науковий шлях розпочався в Київському університеті Св. Володимира, де він здобув історико-філологічну освіту та отримав золоту медаль за дипломну працю «Історія російсько-китайської торгівлі в XVII–XVIII століттях».

З 1914 року Борис Курц працював доцентом та професором Київського університету Св. Володимира, де викладав широке коло дисциплін: «Історія Росії», «Економічна історія Росії», «Історія України», «Історія Сибіру», «Торгівля і промисловість Московської Русі», «Торгівля і дипломатичні зносини з державами Малої і Великої Азії (з Китаєм, Персією, Туреччиною)».

Професор Курц був засновником київської школи практичного китаєзнавства та брав активну участь у науково-освітньому житті України. В 1917–1921 роках він був одним із засновників та викладачів Київського археологічного інституту, очолював кафедру економічної історії Росії у Вищому інституті народної освіти (1921–1924), керував Семінаром підвищеного типу зі сходознавства при Київському торговельно-промисловому технікумі (1924–1925). У 1925 році власними коштами видав збірник «Сходознавство».

У 1930–1933 роках Борис Курц брав активну участь у Комісії для дослідів з історії Близького Сходу та Візантії  при Всеукраїнській академії наук, яку очолював академік А. Ю. Кримський. Його діяльність у цій Комісії сприяла розвитку міжнародних наукових звʼязків України з країнами Сходу та збагаченню джерельної бази для досліджень економічної історії східних країн.

Життєвий шлях ученого був трагічно перерваний сталінськими репресіями. 23 жовтня 1938 року Борис Григорович Курц був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності та засуджений до 8 років виправно-трудових таборів. Подальша його доля залишається невідомою – ймовірно, він загинув на засланні. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута внаслідок репресій.

Борис Курц залишив після себе багату наукову спадщину, яка охоплювала дослідження історії російсько-китайської торгівлі, новітньої соціально-економічної історії країн Сходу, історії України та історіографії українського сходознавства. Борис Курц вважається засновником напряму торгово-економічних досліджень російсько-китайських відносин XVI–XVIII століть і першим історіографом українського сходознавства. Його методологія характеризувалася комплексним джерелознавчим підходом та ґрунтовним аналізом архівних документів з численних архівів Європи.

У 1999 році Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України вшанував памʼять видатного українського вченого Б. Г. Курца, поновивши видання збірника «Сходознавство», який він заснував у 1925 році. Це стало символічним актом відновлення наступності в українському сходознавстві.

Ключову роль у відновленні та популяризації наукової спадщини Бориса Курца відіграв в. о. директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, доктор філософських наук В. О. Кіктенко. Саме завдяки його багаторічній дослідницькій роботі імʼя та наукові здобутки Бориса Курца були повернуті українській науці.

Найбільшим досягненням у справі відновлення спадщини Бориса Курца стало видання у 2014 році збірника його наукових праць «Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI – першій половині ХХ ст.» під редакцією В. О. Кіктенка. У 2024 році вийшло друге, перероблене та доповнене видання цієї збірки, що свідчить про зростаючий інтерес до наукової спадщини українського сходознавця. До збірника увійшла ґрунтовна біографічна стаття В. О. Кіктенка «Борис Григорович Курц: життєвий та творчий шлях», яка стала найповнішим дослідженням життя та наукової діяльності репресованого вченого. У своїх працях В. О. Кіктенко не лише відновив біографію Бориса Курца, а й показав його місце в історії українського сходознавства, підкресливши актуальність його наукових досліджень для сучасності.

Повернення імені Бориса Григоровича Курца є важливим кроком у відновленні історичної справедливості та подальшого розвитку сучасного українського сходознавства. Це також яскравий приклад того, як наукова спадщина може бути врятована від забуття завдяки наполегливій роботі сучасних дослідників, які розуміють важливість збереження національної наукової традиції.