Інформація про дату, час і місце проведення виборів директора
ІНФОРМАЦІЯ
про дату, час і місце проведення виборів директора
Інституту сходознавства
ім. А. Ю. Кримського НАН України
31 серпня 2026 року з 9.00 до 15.00 у приміщенні читальної зали наукової бібліотеки Інституту за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4, кімн. 207 — відбудуться збори колективу наукових працівників з виборів директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
Взяти участь у голосуванні запрошуються наукові працівники Інституту.
Вибори проводяться шляхом таємного голосування. При собі мати документ, що посвідчує особу.
Виборча комісія
з проведення виборів
директора Інституту сходознавства
ім. А. Ю. Кримського НАН України
Інформація про дату, час і місце проведення виборів директора.
Інтерв’ю Віти Голод Анкарському центру досліджень криз і політики (ANKASAM)
Віта Голод в інтерв’ю Анкарському центру досліджень криз і політики (ANKASAM) поділилася результатами дослідження, проведеного у співавторстві з Наталею Мудренко та присвяченого дипломатії Китаю в ООН щодо російсько-української війни.
Основні тези:
— «Принциповий нейтралітет» Китаю є радше гнучкою дипломатичною стратегією, ніж усталеною доктриною.
— Пекін послідовно наголошує на суверенітеті, територіальній цілісності, невтручанні та політичному врегулюванні, однак застосовує ці принципи вибірково — залежно від конфлікту та власних стратегічних інтересів.
— Позиції Китаю щодо України та Гази істотно відрізняються як за риторикою, так і за голосуваннями в ООН.
— Китай має достатню дипломатичну й економічну вагу для участі у врегулюванні міжнародних конфліктів, однак поки залишається обережним і вибірковим посередником.
— Китайський підхід до нейтралітету, неприєднання та багатосторонньої дипломатії стає дедалі привабливішим для країн Глобального Півдня.
Програма кандидата на посаду директора Інституту В. О. Кіктенка
Інформація про переможця конкурсу
Інформація про переможця конкурсу
За результатами конкурсу на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника відділу Євразійського степу (на 0,75 ставки), проведенного Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національної академії наук України, переможцем конкурсу визнано: КУЗОВКОВА Володимира Володимировича.
Про організаційні заходи з проведення виборів директора
Про організаційні заходи з проведення виборів директора.
Перелік учасників конкурсу
Перелік учасників конкурсу, допущених до участі в конкурсному відборі на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника відділу Євразійського степу.
Books Printed for the Arab Christians in the 18th Century: A Descriptive Catalog
Chițulescu, Policarp and Petrova, Yulia. Books Printed for the Arab Christians in the 18th Century: A Descriptive Catalog, De Gruyter, 2026.
https://doi.org/10.1515/9783111036434
This catalog provides descriptive records of 54 Arabic books printed in Eastern Europe and the Arabic-speaking communities in the Ottoman East during the 18th century. It offers a thorough overview of the connections established through printing between the Romanian principalities and Arabic-speaking Christians in the eastern Mediterranean during this period. The catalog emphasizes the social progress that the printing culture brought to the Near East, to which Romanians made a significant contribution. The catalog also addresses the historical context of these connections and the printing activities of several prominent political and ecclesiastical figures. The books presented here are pivotal to the cultural history of the Ottoman East. They have been particularly significant in the context of conserving Byzantine-based Christianity in Arabic-speaking provinces in the region. Additionally, these books contributed to the standardization of Arabic liturgical texts and greatly influenced Christian Arabic literature. This catalog will be of interest to historians of the Arabic printed book, researchers of Arab Christian communities under Ottoman rule, as well as librarians and antiquarians because it will enable them to accurately identify and describe the 18th-century Arabic editions in their collections.
Ігоря Семоволоса нагороджено Орденом “За заслуги”
ХХІХ Міжнародна наукова конференція «Сходознавчі читання А. Кримського». Звіт
25-26 червня 2026 р. Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України провів ХХІХ Міжнародну наукову конференцію «Сходознавчі читання А. Кримського», присвятивши цьогоріч її 100-річчю Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. У конференції взяли участь 97 учасників з наукових та освітніх установ України, Болгарії, Великобританії, Греції, Італії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Туреччини, США та Швеції. Робота десяти секцій охопила практично весь спектр сходознавчого знання – від давньої історії й археології до безпекових викликів сьогодення, засвідчивши широту сучасних українських орієнталістичних студій.
Секція «Історія та культура країн Сходу» провела слухачів крізь японську гравюру доби модерну, ювелірні прикраси Центральної Азії й текстильні пам’ятки Китаю з колекції Ханенків. Історичні студії представлено дослідженнями Книги мертвих, флоту Нового Царства Єгипту, освітньої реформи в Японії доби Мейдзі, а також модернізації збройних сил Китаю у першій половині XX ст. Міжнародні відносини та геополітику регіону висвітлено крізь призму монгольських планів щодо Сіньцзяна. Робота секції відзначилася широким хронологічним охопленням та залученням унікальних джерельних матеріалів, зокрема музейних колекцій та архівних документів. Секція «Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу» зосередилася передусім на економіці Китаю та морській стратегії Пекіна, а також на публічній дипломатії Пакистану за участі військових. Секція «Релігії та філософські вчення Сходу» об’єднала дослідження буддійської, індуїстської та інших духовних традицій, зокрема сучасні практики медитації в діалозі з західною думкою.
Секція «Історія сходознавства» відтворила інтелектуальну генеалогію дисципліни від орієнтального сегмента історіософії німецького просвітника Авґуста Людвіґа Шльоцера до «миколаївського сліду» академіка Агатангела Кримського й орієнталізму Дмитра Яворницького. Значна частина доповідей була присвячена інституційній історії викладання й розвитку сходознавства в різних регіонах України. Секція «Україна і Схід» подарувала справжні архівні знахідки: оцінку японського консула Танаки, який ще у 1930-х роках визначав втрати України від Голодомору у 7 мільйонів осіб, і запис про татар у щоденнику професора Кістяківського, що документує шлях міграції казанських татар в Україну. Секція «Великий степ» простежила історію Хозарського каганату, ногайський протекторат над Південно-Західною Руссю ХІІІ століття та японську порцеляну Імарі-Аріта, знайдену під час розкопок Хотинської фортеці, – доказ того, наскільки далекими були торговельні зв’язки степової цивілізації. Секцію “Сходознавчі аспекти юдаїки” організовано у співпраці з Міжнародною Міждисциплінарною сертифікатною програмою з юдаїки. Доповіді було присвячено дослідженням текстів і пам’яток мовою іврит – єврейської писемної спадщини від біблійних часів до Новітнього часу, документальних джерел з історії єврейських спільнот, епіграфічних пам’яток та інших написів – а також єврейської історії та культури в контексті культур Сходу.
Філологічну глибину сходознавства розкрила секція «Східні мови та літератури»: питання перекладу кримськотатарської поезії та історія кримськотатарської лексикографії, проблеми художнього часу і простору в арабському романі, філософський пошук в іранській поезії й живописі. Окремий блок становили дослідження медіадискурсу, типології назв релігійних текстів і бібліотечно-бібліографічної класифікації мов, що підкреслило методологічну різноманітність та мультидисциплінарність секції.
Особливо резонансним стало засідання секції «Історія та культура корінних народів і міноритарних спільнот в Україні»: регламент довелося перевищити на цілу годину через жваве обговорення, а серед слухачів були присутні представники національних спільнот України, що підкреслило практичну та соціальну важливість озвучених наукових тем. Тут прозвучали сюжети про те, як повномасштабне вторгнення 2022 року остаточно розвіяло концепт «пострадянського корейця», про грецьких біженців Одещини 1820-х років, чиї стратегії адаптації майже дослівно повторюються сьогодні, про великодній хліб «псатир» як маркер ідентичності маріупольських греків у розсіянні та про «стратегії умовчання», якими приазовська громада захищає найболючіші теми своєї історії. Представлені доповіді чітко засвідчили деколонізаційний розворот в українській гуманітаристиці. Дискусії підкреслили, що вивчення культури корінних народів та міноритарних спільнот в умовах сучасної війни є не лише академічним завданням, а й важливим інструментом збереження культурної спадщини, історичної пам’яті та протидії імперським ідеологічним апропріаціям.
Окремо варто відзначити секцію «Російсько-українська війна та країни Азії: наративи, безпекові виклики, геополітичні зміни», присвячену осмисленню російсько-української війни крізь призму азійських держав – Китаю, Японії, В’єтнаму, Індії, Непалу, країн Близького Сходу, Центральної й Південної Азії та Південного Кавказу. Тематично доповіді розподілялися на три взаємопов’язані блоки: медійно-наративний аналіз, безпековий та геополітичний аналіз, академічний та зовнішньополітичний дискурс окремих держав щодо війни. Секція продемонструвала комплексний міждисциплінарний підхід до аналізу впливу російсько-української війни на азійський регіон, поєднавши методи корпусної лінгвістики, контент-аналізу наукометричних баз, дискурс-аналізу медіа й культурних текстів та порівняльної політології. Доповіді засвідчили спільну методологічну тенденцію: значна увага приділялася механізмам мовної та наративної нейтралізації агресії в офіційних і академічних текстах азійських держав.
Загалом конференція засвідчила не лише високий науковий рівень і географічну широту учасників, а й здатність української сходознавчої школи поєднувати класичну філологічну й історичну ерудицію з гострою реакцією на виклики сьогодення, засвідчивши вагомість вітчизняних орієнталістичних здобутків у світовому науковому контексті.
За результатами роботи конференції заплановано видати збірник матеріалів.
ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Інтелектуальна історія та сучасна гуманітаристика”
Шановні друзі та колеги,
Центр антикознавства та медієвістики ОНУ імені І.І. Мечникова, кафедра історії та археології факультету історії і філології у співпраці з кафедрою філософії та методології науки факультету міжнародних відносин, медіа і суспільно-політичних наук Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Новини Одеського університету), за підтримки Одеська міська рада, Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського, ГО Кримські татари Одещини /CT Odesa vilâyetniñ Qırımtatar, Українська Асоціація Усної Історії / Ukrainian Oral History Association та Наукове товариство ім. Шевченка, оголошують про проведення 9-10 жовтня 2026 р. ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Інтелектуальна історія та сучасна гуманітаристика”, яка буде присвячена пам’яті видатного українського історика, спеціаліста з новітньої історії Англії, африканської історіографії, усної історії та кримськотатарських студій Дмитра Павловича Урсу. Запрошуємо до участі!
