feedback
  • укр
  • eng
logo
  •  
  • Про Інститут
    • Загальна інформація
    • Біля витоків Інституту
      • Агатангел Кримський
      • Омелян Пріцак
  • Контакти
  • Відділи
    • Азіатсько-Тихоокеанського регіону
    • Близького та Середнього Сходу
    • Євразійського степу
    • Сучасного Сходу
    • Відділ видань та інформації
    • Бібліотечний відділ
  • Аспірантура
    • Загальна інформація
    • Положення про вступ та навчання в аспірантурі
  • Бібліотека
  • Публікації
  • Конференціі
  • Семінари
    • Загальна інформація
    • Поточний семінар
    • Семінари
  • ЗМІ
  • Зворотній зв’язок
  •  
  • Про Інститут
    • Загальна інформація
    • Біля витоків Інституту
      • Агатангел Кримський
      • Омелян Пріцак
  • Контакти
  • Відділи
    • Азіатсько-Тихоокеанського регіону
    • Близького та Середнього Сходу
    • Євразійського степу
    • Сучасного Сходу
    • Відділ видань та інформації
    • Бібліотечний відділ
  • Аспірантура
    • Загальна інформація
    • Положення про вступ та навчання в аспірантурі
  • Бібліотека
  • Публікації
  • Конференціі
  • Семінари
    • Загальна інформація
    • Поточний семінар
    • Семінари
  • ЗМІ
  • Зворотній зв’язок

Онлайн-дискусія “How We Report the War

   Проєкт “Україна онлайн” 乌克兰在线 спільно з платформою Tian Jian 田间 проведуть онлайн дискусію щодо висвітлення російсько-української війни у китайськомовних медіа.
   Захід буде проходити англійською і частково китайською мовами.
   Дата і час: 29 квітня, 14:30 за київським часом.
   Участь безкоштовна, реєстрація за QR-кодом на зображенні.

Інститут сходознавства приймає магістрів КНУ на науково-дослідну практику

    Інститут сходознавства відкрив двері для майбутніх дослідників — цього місяця на науково-дослідну практику до нас завітали студенти-магістранти Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, які навчаються за освітньою програмою «Сходознавство».
   14 квітня 2026 року відбулася ознайомча зустріч, під час якої керівництво Інституту та завідувачі відділів розповіли молодим науковцям про роботу установи, її напрями та здобутки. Студенти, своєю чергою, представили теми власних наукових досліджень і отримали змогу одразу поставити питання досвідченим фахівцям — у живому діалозі, де кожна відповідь відкриває нові горизонти. Окремою сторінкою зустрічі стало знайомство з фондами бібліотеки Інституту — скарбницею, без якої справжнє сходознавство годі й уявити.
    Ми віримо, що така співпраця — це не лише практика, а й перший крок до великої наукової долі. Бо саме там, де досвід зустрічається з допитливістю, народжується майбутнє науки.

Лекція Вікторії Мусійчук «Lingva Mirabilis: дивовижна в’єтнамська»

9 квітня 2026 р. в.о. завідувача відділу АТР, кандидат філологічних наук Вікторія Мусійчук провела авторську лекцію «Lingva Mirabilis: дивовижна в’єтнамська» для студентів кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка.

Учасники лекції поринули у світ в’єтнамської мови: дослідили її фонетичні, лексичні, словотвірні та графічні особливості, ознайомилися з етикетом спілкування, а також випробували свої сили у захопливій лексичній грі.

Жвава дискусія після лекції засвідчила щирий інтерес студентів до в’єтнамської мови та перспектив її вивчення, культури В’єтнаму, а також наукових і пізнавальних джерел про цю країну.

Науковий семінар «Філософія Сходу в науковому доробку професорів Київського університету Святого Володимира (друга половина ХІХ ст.)»

9 квітня 2026 р. в Інституті сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України в онлайн-форматі відбувся науковий семінар на тему «Філософія Сходу в науковому доробку професорів Київського університету Святого Володимира (друга половина ХІХ ст.)». Доповідачка: Яна Купчик, кандидат історичних наук, асистентка кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Доповідачка проаналізувала наукові праці, присвячені філософіям Сходу, таких професорів Київського університету, як Орест Новицький, Сильвестр Гогоцький та Олексій Козлов. На думку доповідачки, хоча досвід цих професорів у східній філософії був репрезентативним і підготовчим, без використання східних першоджерел, однак їхня праця була важливою завдяки систематизації та адаптації європейського сходознавства до київського контексту та інтеграції сходознавчих досягнень європейських дослідників до вітчизняного освітницького та наукового дискурсу. Доповідь викликала зацікавлення присутніх на семінарі, про що свідчили запитання та жвава дискусія.

Візит Посла КНР в Інститут сходознавства (7.04.2026)

7 квітня 2026 р. до Інституту сходознавства завітав Надзвичайний і Повноважний посол КНР Ма Шенкунь. У розмові з в.о. директора Інституту та президентом Української асоціації китаєзнавців Віктором Кіктенком посол високо оцінив роботу Інституту та асоціації і їхній внесок у розвиток українсько-китайських відносин, у допомогу українцям зрозуміти Китай. Віктор Кіктенко висловив готовність продовжувати комунікацію та координацію з Посольством Китаю в Україні у сприянні дружній співпраці між двома країнами.

马升琨大使会见乌克兰汉学家协会会长基克坚科 / 7.04.2026, https://mp.weixin.qq.com/s/zAR10JgRBZAgGLk7K0Hhjw

 

 

Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв: матеріали міжнародної наукової конференції, 11–12 листопада 2025 року

Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв: матеріали міжнародної наукової конференції, 11–12 листопада 2025 року. – Київ: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2026. – 94 с. https://doi.org/10.5281/zenodo.19390655

До збірника увійшли матеріали доповідей науковців установ НАН України, науково-педагогічних працівників низки провідних ЗВО України, незалежних дослідників, які взяли участь у міжнародній науковій конференції “Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв” (Київ, 11–12 листопада 2025 року). Усі матеріали подаються в авторській редакції. Видання орієнтовано на філологів, перекладачів, лексикографів у галузі української та східних мов.

Завантажити PDF↵

Міжнародна наукова конференція «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського». Інформаційний лист

Національна академія наук України

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського

 

Шановні колеги!

Запрошуємо наукових співробітників, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі в Міжнародній науковій конференції «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського», присвяченій 100-річчю заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.

Проведення конференції заплановано на 25–26 червня 2026 р.

 

Конференція працюватиме за такими напрямами:

  • До 100-річчя заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства;
  • Історія сходознавства;
  • Історія та культура країн Сходу;
  • Релігії та філософські вчення Сходу;
  • Східні мови та літератури;
  • Кочові спільноти Великого Степу;
  • Історія та культура Криму й Причорномор’я;
  • Пам’ятки східного походження в Україні;
  • Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу;
  • Історія та культура корінних народів України й міноритарних спільнот в Україні;
  • Сходознавчі аспекти юдаїки.

 

Робочі мови – українська, англійська. 

Тривалість доповіді – 15 хвилин.

Читання проводитимуться в онлайн-форматі.

Заявки на участь у конференції приймаються до 1 червня 2026 р. (включно). Для оформлення заявки необхідно:

  • заповнити реєстраційну форму (українською та англійською мовами) за посиланням: https://forms.gle/4UnEXw5J56cgqkCv7
  • надіслати тези доповіді на адресу: chytkrymskogo@gmail.com

Тези доповіді приймаються тільки в електронному вигляді (формат MS Word). Кількість співавторів – до двох осіб. Обсяг тез – від 2000 до 4000 знаків включно зі списком літератури.

Оргкомітет залишає за собою право відхилити тексти, які суперечать принципам і правилам академічної доброчесності, не відповідають вимогам до оформлення або надійшли після 1 червня 2026 р.

Підстави для відхилення тез:

  • невідповідність тексту тематиці та/або фаховому спрямуванню конференції;
  • плагіат, самоплагіат;
  • відсутність наукової новизни;
  • фабрикація або фальсифікація даних (посилань, фактів, цитат тощо);
  • опора на застарілу, вторинну (перекладну) літературу і джерела;
  • компілятивний характер тексту;
  • невідповідність заявленої назви тексту його фактичному змісту.

Про результати відбору буде повідомлено кожному дописувачу на його електронну адресу не пізніше 10 червня 2026 р.

Участь у конференції є безоплатною.

За підсумками роботи Читань учасники, які особисто виголосили доповідь та взяли участь у роботі відповідної секції, отримають збірник матеріалів конференції та сертифікат учасника в електронній формі.

Збірник тез конференції буде розміщено на відкритій платформі українсько-польського видавництва «Liha-Pres», яке входить до рейтингу книговидавців SENSE.

 

ВИМОГИ ДО оформлення ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ:

  • Обсяг – від 2000 до 4000 знаків з урахуванням списку літератури, у вигляді файлу з розширенням *.rtf; шрифт– Times New Roman, розмір – 14, 1,5 міжрядковий інтервал.
  • Послідовність розміщення матеріалів у тезах доповіді: напрям конференції відповідно до тематики доповіді; УДК; прізвище та ініціали автора (авторів); ORCID; науковий ступінь та/або вчене звання (за наявності), посада; місце роботи або навчання (точна офіційна назва установи); місто, держава; назва тез доповіді; ключові слова; текст.
  • Сторінки не нумеруються.
  • Назва файлу має бути підписана українською мовою відповідно до прізвища та ініціалів учасника конференції (наприклад, Овчаренко_П.В._тези)
  • Використана література (без повторів) оформлюється в кінці тексту під назвою «Література:». Список літератури оформлюється з урахуванням розробленого в 2015році Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015. У тексті виноски позначаються квадратними дужками із вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номера сторінки (сторінок), наприклад: [1, с. 89].
  • Оргкомітет працює з дотриманням рекомендацій Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо припинення (обмеження) використання джерел інформації держави-агресора в наукових публікаціях: https://naqa.gov.ua/2023/12/рекомендації-комітету-з-питань-етики/)

 

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ ДОПОВІДІ:

 

Галета А. А.

ORCID: 0000-0000-0000-0000

доктор історичних наук, доцент,

доцент кафедри філософії, соціології

та менеджменту соціокультурної діяльності

Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського

м. Одеса, Україна

 

МУСУЛЬМАНСЬКА КУЛЬТУРА БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ У СЕРЕДНІ ВІКИ

Ключові слова: Близький Схід, культура, іслам, Середньовіччя.

Інтерес до Сходу в європейців завжди був великим. Древні греки захоплювалися єгипетською цивілізацією. Древні римляни говорили: “Ex Oriente lux” – “Зі Сходу – світло”. Зацікавлене ставлення до Сходу збереглося в Європі і в ранньому Середньовіччі, а згодом посилилося в період Хрестових походів [1, с. 89].

Література:

  1. Абрамов В.В., Тонкошкур М.В. Історія туризму. Харків: ХНАМГ, 2010. 294 с.
  2. Циганкова Е.Г. Сходознавчі установи в Україні (радянський період). Київ: Критика, 2007. 292 с.

 

 

Контакти: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 01001, Київ, вул. Михайла Грушевського, 4, кімн. 205.

e-mail: chytkrymskogo@gmail.com

web: https://oriental-studies.org.ua

тел.: +38 044 278-7652

Завантажити Інформаційний лист

Великодній Псатир та інші хлібні вироби у весняних обрядах маріупольських греків (ХХ – ХХІ ст.)

Запрошуємо Вас зануритися в етнографічну подорож, щоб розгадати символіку хлібних виробів у весняних обрядах Маріупольських греків та зрозуміти, як вони збереглися у побуті Маріупольських греків протягом XX–XXI століть.
Для Маріупольських греків Великдень — це не лише релігійне свято, а й точка перетину давніх землеробських культів із християнською вірою. У центрі цього всесвіту завжди стояв обрядовий хліб. Саме він був медіатором між людиною та вищими силами, символом плодючості землі та добробуту родини.
📍 Деталі події:
📅 Дата: 29 березня 2026 року (неділя)
🕒 Час: 15:00 – 16:00
💻 Формат: Онлайн (платформа ZOOM)
🔗 Посилання на включення:
https://us02web.zoom.us/j/81542012507…
Meeting ID: 815 4201 2507
Passcode: 935487
 
🎤 Спікерка заходу:
Маргарита Араджионі — відома дослідниця етнічної історії греків, провідна наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, запрошена дослідниця Аристотелівського університету м. Салоніки (Греція).
Весняний цикл Маріупольських греків сповнений унікальних хлібних виробів, кожен з яких мав своє призначення: від закликання весни до вшанування предків. Головною окрасою та символом цього періоду є Великодній псатир — особливий хліб, що втілює в собі віковічну ідентичність грецької громади.
📍Про що ми будемо говорити:
✅Сакральна випічка: Яку роль відігравав хліб у весняних обрядах маріупольських греків?
✅Феномен Псатиру: Чим він відрізняється від традиційної паски та який символізм закладено в його форму й оздоблення?
✅Культурна стійкість: Хліб як символ незламності та ідентичності грецької спільноти України.
Ця лекція — можливість почути живу історію з перших вуст та побачити, як стародавні традиції Маріупольських греків перегукуються з великою грецькою спадщиною.
Організатор заходу:
ГО “Грецьке товариство “ЕНОТІТА””

Ігор Семиволос у програмі з міжнародної аналітики Укрінформу Ігоря Долгова

   Директор Центру близькосхідних досліджень, м.н.с відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства Ігор Семиволос став гостем програми з міжнародної аналітики Укрінформу Ігоря Долгова (12.03.2026). У програмі аналізували різні сценарії розвитку війни на Близькому Сході. Військова операція коаліції США та Ізраїлю проти Ірану затягнулася і триває майже два тижні. За цей час наслідки протистояння відчули не лише країни Перської затоки, а й увесь світ, що зазнав потрясіння через різке подорожчання нафти.
   – Чи продумували такий розвиток подій у коаліції США та Ізраїлю?
   – Чи наважиться Дональд Трамп розпочати наземну операцію?
   – Які негативні наслідки затяжної війни на Близькому Сході для України?
   
Обговорення цих та інших важливих питань можна переглянути на YT Укрінформу↵

Презентація проєкту «Україна онлайн»

   6.02.2026 на платформі сучасного Китаю відбулася презентація проєкту «Україна онлайн».
   «Україна онлайн» (乌克兰在线) — інформаційний проєкт Української асоціації китаєзнавців. Спочатку волонтерська ініціатива, яка протягом першого року повномасштабного вторгнення об’єднала понад 100 перекладачів-китаєзнавців, згодом переросла у масштабний комунікаційний проєкт. Сьогодні він охоплює вебсайт, а також акаунти у Weibo, Twitter (X), QQ News і офіційний акаунт (公众号) у WeChat. Уже понад 2,5 роки команда інформує китайськомовну аудиторію про події в Україні, системно просуваючи український наратив у китайському інформаційному просторі.
   Доповідачки:
Євгенія Гобова, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
Олександра Стрижак, Ph.D. з міжнародних відносин, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
   Модераторка:
Віта Голод, кандидат економічних наук, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
   Із повним записом презентації можна ознайомитися на каналі УАК↵




Facebook youtube

вул. М. Грушевського 4, м. Київ, 01001.
Тел./факc: (044) 278-76-52
E-mail: instkrymsk@gmail.com

Інститут засновано постановою Президії АН УРСР
№ 278 від 22.10.1991 р.

  •  
  • Про Інститут
    ▼
    • Загальна інформація
    • Біля витоків Інституту
      ▼
      • Агатангел Кримський
      • Омелян Пріцак
  • Контакти
  • Відділи
    ▼
    • Азіатсько-Тихоокеанського регіону
    • Близького та Середнього Сходу
    • Євразійського степу
    • Сучасного Сходу
    • Відділ видань та інформації
    • Бібліотечний відділ
  • Аспірантура
    ▼
    • Загальна інформація
    • Положення про вступ та навчання в аспірантурі
  • Бібліотека
  • Публікації
  • Конференціі
  • Семінари
    ▼
    • Загальна інформація
    • Поточний семінар
    • Семінари
  • ЗМІ
  • Зворотній зв’язок