Ігоря Семоволоса нагороджено Орденом “За заслуги”
ХХІХ Міжнародна наукова конференція «Сходознавчі читання А. Кримського». Звіт
25-26 червня 2026 р. Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України провів ХХІХ Міжнародну наукову конференцію «Сходознавчі читання А. Кримського», присвятивши цьогоріч її 100-річчю Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. У конференції взяли участь 97 учасників з наукових та освітніх установ України, Болгарії, Великобританії, Греції, Італії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Туреччини, США та Швеції. Робота десяти секцій охопила практично весь спектр сходознавчого знання – від давньої історії й археології до безпекових викликів сьогодення, засвідчивши широту сучасних українських орієнталістичних студій.
Секція «Історія та культура країн Сходу» провела слухачів крізь японську гравюру доби модерну, ювелірні прикраси Центральної Азії й текстильні пам’ятки Китаю з колекції Ханенків. Історичні студії представлено дослідженнями Книги мертвих, флоту Нового Царства Єгипту, освітньої реформи в Японії доби Мейдзі, а також модернізації збройних сил Китаю у першій половині XX ст. Міжнародні відносини та геополітику регіону висвітлено крізь призму монгольських планів щодо Сіньцзяна. Робота секції відзначилася широким хронологічним охопленням та залученням унікальних джерельних матеріалів, зокрема музейних колекцій та архівних документів. Секція «Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу» зосередилася передусім на економіці Китаю та морській стратегії Пекіна, а також на публічній дипломатії Пакистану за участі військових. Секція «Релігії та філософські вчення Сходу» об’єднала дослідження буддійської, індуїстської та інших духовних традицій, зокрема сучасні практики медитації в діалозі з західною думкою.
Секція «Історія сходознавства» відтворила інтелектуальну генеалогію дисципліни від орієнтального сегмента історіософії німецького просвітника Авґуста Людвіґа Шльоцера до «миколаївського сліду» академіка Агатангела Кримського й орієнталізму Дмитра Яворницького. Значна частина доповідей була присвячена інституційній історії викладання й розвитку сходознавства в різних регіонах України. Секція «Україна і Схід» подарувала справжні архівні знахідки: оцінку японського консула Танаки, який ще у 1930-х роках визначав втрати України від Голодомору у 7 мільйонів осіб, і запис про татар у щоденнику професора Кістяківського, що документує шлях міграції казанських татар в Україну. Секція «Великий степ» простежила історію Хозарського каганату, ногайський протекторат над Південно-Західною Руссю ХІІІ століття та японську порцеляну Імарі-Аріта, знайдену під час розкопок Хотинської фортеці, – доказ того, наскільки далекими були торговельні зв’язки степової цивілізації. Секцію “Сходознавчі аспекти юдаїки” організовано у співпраці з Міжнародною Міждисциплінарною сертифікатною програмою з юдаїки. Доповіді було присвячено дослідженням текстів і пам’яток мовою іврит – єврейської писемної спадщини від біблійних часів до Новітнього часу, документальних джерел з історії єврейських спільнот, епіграфічних пам’яток та інших написів – а також єврейської історії та культури в контексті культур Сходу.
Філологічну глибину сходознавства розкрила секція «Східні мови та літератури»: питання перекладу кримськотатарської поезії та історія кримськотатарської лексикографії, проблеми художнього часу і простору в арабському романі, філософський пошук в іранській поезії й живописі. Окремий блок становили дослідження медіадискурсу, типології назв релігійних текстів і бібліотечно-бібліографічної класифікації мов, що підкреслило методологічну різноманітність та мультидисциплінарність секції.
Особливо резонансним стало засідання секції «Історія та культура корінних народів і міноритарних спільнот в Україні»: регламент довелося перевищити на цілу годину через жваве обговорення, а серед слухачів були присутні представники національних спільнот України, що підкреслило практичну та соціальну важливість озвучених наукових тем. Тут прозвучали сюжети про те, як повномасштабне вторгнення 2022 року остаточно розвіяло концепт «пострадянського корейця», про грецьких біженців Одещини 1820-х років, чиї стратегії адаптації майже дослівно повторюються сьогодні, про великодній хліб «псатир» як маркер ідентичності маріупольських греків у розсіянні та про «стратегії умовчання», якими приазовська громада захищає найболючіші теми своєї історії. Представлені доповіді чітко засвідчили деколонізаційний розворот в українській гуманітаристиці. Дискусії підкреслили, що вивчення культури корінних народів та міноритарних спільнот в умовах сучасної війни є не лише академічним завданням, а й важливим інструментом збереження культурної спадщини, історичної пам’яті та протидії імперським ідеологічним апропріаціям.
Окремо варто відзначити секцію «Російсько-українська війна та країни Азії: наративи, безпекові виклики, геополітичні зміни», присвячену осмисленню російсько-української війни крізь призму азійських держав – Китаю, Японії, В’єтнаму, Індії, Непалу, країн Близького Сходу, Центральної й Південної Азії та Південного Кавказу. Тематично доповіді розподілялися на три взаємопов’язані блоки: медійно-наративний аналіз, безпековий та геополітичний аналіз, академічний та зовнішньополітичний дискурс окремих держав щодо війни. Секція продемонструвала комплексний міждисциплінарний підхід до аналізу впливу російсько-української війни на азійський регіон, поєднавши методи корпусної лінгвістики, контент-аналізу наукометричних баз, дискурс-аналізу медіа й культурних текстів та порівняльної політології. Доповіді засвідчили спільну методологічну тенденцію: значна увага приділялася механізмам мовної та наративної нейтралізації агресії в офіційних і академічних текстах азійських держав.
Загалом конференція засвідчила не лише високий науковий рівень і географічну широту учасників, а й здатність української сходознавчої школи поєднувати класичну філологічну й історичну ерудицію з гострою реакцією на виклики сьогодення, засвідчивши вагомість вітчизняних орієнталістичних здобутків у світовому науковому контексті.
За результатами роботи конференції заплановано видати збірник матеріалів.
ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Інтелектуальна історія та сучасна гуманітаристика”
Шановні друзі та колеги,
Центр антикознавства та медієвістики ОНУ імені І.І. Мечникова, кафедра історії та археології факультету історії і філології у співпраці з кафедрою філософії та методології науки факультету міжнародних відносин, медіа і суспільно-політичних наук Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Новини Одеського університету), за підтримки Одеська міська рада, Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського, ГО Кримські татари Одещини /CT Odesa vilâyetniñ Qırımtatar, Українська Асоціація Усної Історії / Ukrainian Oral History Association та Наукове товариство ім. Шевченка, оголошують про проведення 9-10 жовтня 2026 р. ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Інтелектуальна історія та сучасна гуманітаристика”, яка буде присвячена пам’яті видатного українського історика, спеціаліста з новітньої історії Англії, африканської історіографії, усної історії та кримськотатарських студій Дмитра Павловича Урсу. Запрошуємо до участі!
Міжнародна наукова конференція «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського». Програма
Запрошуємо учасників та слухачів долучитися до роботи секцій Міжнародної наукової конференції «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського».
Покликання для приєднання шукайте у програмі конференції під назвами секцій.
Приєднуйтеся до наукової дискусії!
«Китаєзнавчі дослідження» — в оновленому Переліку наукових фахових видань України категорії «Б»
Шановні колеги!
З приємністю повідомляємо, що журнал «Китаєзнавчі дослідження» успішно пройшов процедуру оновленого формування Переліку наукових фахових видань України категорії «Б», затвердженого Міністерством освіти і науки України. Це рішення є результатом ретельного оцінювання якості видання за новими, значно посиленими критеріями — прозорості редакційної політики, дотримання публікаційної етики, якості рецензування та достовірності інформації, представленої на ресурсах журналу.
Нагадаємо, що цьогорічне формування категорії «Б» відбувалося за принципово оновленими правилами: запроваджено кластерний підхід до розподілу видань за галузями знань, цифровізацію процесів подання та обробки заявок через систему URIS, а також рейтингування журналів за більш як десятьма критеріями якості. Метою цієї реформи стало формування доброчесного, прозорого і конкурентоспроможного простору української науки, що відповідає міжнародним стандартам академічної етики.
Журнал «Китаєзнавчі дослідження» отримав підтвердження в межах кластеру «Гуманітарні науки та мистецтво» за спеціальностями: В7 Релігієзнавство, В9 Історія та археологія, В10 Філософія та В11 Філологія.
Цей результат — підсумок багаторічної праці редакційної колегії, рецензентів та авторів, які формують і розвивають українське китаєзнавство як самостійний і визнаний напрям наукових досліджень. Включення до оновленого Переліку категорії «Б» є не лише визнанням досягнутого, а й новим стимулом для подальшого підвищення якості публікацій та зміцнення позицій журналу в національному і міжнародному науковому просторі.
Висловлюємо щиру вдячність усім, хто протягом цього часу довіряв нам свої наукові напрацювання та підтримував розвиток видання.
? Запрошуємо науковців, аспірантів та здобувачів наукових ступенів долучатися до нашої наукової спільноти та публікувати результати своїх досліджень на сторінках журналу «Китаєзнавчі дослідження». Будемо раді бачити серед авторів нові імена та нові наукові розвідки у галузі китаєзнавчих студій!
Brylov Denys. (Un)known Islam in Ukraine: The History of Islam in the Territories of Ukraine from the Late 19th to the Early 21th Century
У видавництві De Gruyter Brill вийшла монографія завідувача відділу Сучасного Сходу Дениса Брильова (Un)known Islam in Ukraine: The History of Islam in the Territories of Ukraine from the Late 19th to the Early 21st Century. Спираючись на унікальні матеріали з приватних та державних архівів, а також на інтерв’ю з представниками мусульманських громад та державних органів, відповідальних за релігійну політику, автор розкриває раніше невідому історію мусульманських громад в Україні з кінця XIX століття: спочатку у складі Російської імперії, потім Радянського Союзу, а після 1991 року — у незалежній Україні. У монографії аналізується, як мусульмани зберігали, трансформували та передавали свою релігійну ідентичність через формальні, неформальні та часто підпільні структури. Монографія вийшла ювілейним, 50 числом в науковій серії «ZMO-Studien» провідної сходознавчої установи Німеччини – Лейбніц-Центру Сучасного Сходу.
Brylov, Denys. (Un)known Islam in Ukraine: The History of Islam in the Territories of Ukraine from the Late 19th to the Early 21th Century, De Gruyter, 2026, 222 p.
Семінар з методів цифрового сходознавства “Корпусний підхід у викладанні в’єтнамської мови: колокації, міжмовні відповідники, data-driven learning”
22 травня 2026 року в рамках Семінару з методів цифрового сходознавства з доповіддю виступила Ха Тхі Ван Ань, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Доповідачка показала, як корпуси українських і в’єтнамських текстів можуть підтримувати викладання в’єтнамської мови українським студентам через аналіз значень і сполучуваності лексичних одиниць. Зокрема, було окреслено переваги корпусного підходу до навчання в’єтнамської мови та його методичний потенціал, запропоновано конкретні сценарії впровадження на заняттях, перспективи data-driven learning для оновлення навчальних програм мовних дисциплін.
Дмитро Бурцев про візит президента США Дональда Трампа до Китаю в ефірі програми «СвітОгляд» на SLAWA TV
Дмитро Бурцев, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, про візит президента США Дональда Трампа до Китаю в ефірі програми «СвітОгляд» на SLAWA TV.
Основні тези:
? Трамп намагається переносити власні правила гри на будь-яке переговорне поле, але у випадку з Китаєм це майже неможливо.
? Китай не прагне прямого конфлікту зі США, але активно захищає свої інтереси через інструменти непрямого впливу.
? США і Китай не є союзниками, навіть якщо змушені співпрацювати через значну економічну взаємозалежність.
? Під час візиту до Китаю американський президент зробив ставку на бізнес, технології та фінансовий сектор як інструмент переговорів із Китаєм.
? Китай заповнює вакууми, які залишають США, особливо в економічних, інвестиційних сферах та в проєктуванні м’якої сили .
? Китай хоча б формально намагається не ставати стороною жодного з сучасних конфліктів.
? Росія для Китаю — стратегічний тил і ресурсна база, а не рівноправний партнер.
? Україна не є центральним питанням у діалозі США і Китаю, хоча її, ймовірно, згадуватимуть.
Онлайн-дискусія “How We Report the War”
Інститут сходознавства приймає магістрів КНУ на науково-дослідну практику
