Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”. Звіт
Понад 70 дослідників з України та з-за кордону об’єднала Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”.
Упродовж трьох днів — з 21 по 23 квітня — у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині тривала Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”. Переглянути відкриття конференції можна тут.
Її метою було передусім об’єднати фахівців з різних напрямків вивчення східноєвропейського єврейства й побудувати спільноту, пов’язану цією темою. У програмі заходу було 70 доповідей дослідників з України, Польщі, Угорщини, США, Ізраїлю та Німеччини. Географія українських учасників охоплювала майже всю країну – від Ужгорода до Харкова і Чернігова, від Одеси до Житомира. Міська рада Кам’янця, місцеві наукові інституції та журналісти також не оминули захід.
Переглянути пленарну лекцію Таїсії Сидорчук, керівниці Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА, на тему «Єврейські архівні колекції у фондах архівних, бібліотечних та музейних установ України: проблеми пошуку і дослідження» можна за посиланням.
Друга частина пленарного засідання за участю Євгенія Левінзона, наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та незалежної дослідниці Ганни Ківільші на тему “Юдейські молитовні будинки на мапі Кам’янця-Подільського: до проблеми локалізації” доступна за посиланням.
Першого дня конференції паралельно тривала робота трьох секцій “Локальний вимір єврейської історії”, “Євреї Східної Європи у міжвоєнний період” та “Євреї в наративах Східної та Центральної Європи”. Учасники виступали з доповідями та презентували результати своїх напрацювань.
Другий день заходу також продовжився паралельною роботою секцій “Єврейська спадщина в музейних та книжкових колекціях”, “Єврейство на українських землях у XVІІІ — на початку XX ст.” та англомовною онлайн-панеллю Beyond Hasidism as a Men’s Club: Women as Leaders and Followers in Chabad Literature and History, на якій виступали дослідники з Польщі та США.
Незвичною для академічних заходів родзинкою другого дня конференції став круглий стіл під назвою: “Папір і камінь: збереження, диджиталізація, реставрація”.
Під час нього реставратори Державного архіву Хмельницької області наочно показали, як виконують ремонтно-реставраційні роботи з документами та презентували унікальні експонати архіву.
Юрій Преподобний, співзасновник компанії Skeiron, яка займається диджиталізацією історичних архітектурних об’єктів, розповів про сучасні технології цифровізації та сканування.
Оксана Чала, співробітниця Музею історії польських євреїв POLIN, долучилась онлайн до круглого столу та розповіла про освітню роботу та новітні ініціативи установи.
На завершення цієї частини конференції дослідниця книжкових колекцій Надія Уфімцева та науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Євгеній Левінзон провели екскурсію виставкою “Скарби юдаїки Кам’янець-Подільського музею”, де презентували вперше виставлену на огляд колекцію артефактів єврейської історії Кам’янця та околиць.
Третій день конференції відбувався поза межами міста, у селищах Смотрич і Жванець, де збереглись залишки колишніх єврейських штетлів. Екскурсії цими місцями для учасників конференції провели дослідниця Ганна Ківільша та Євгеній Левінзон.
До Другої світової війни євреї становили значну частину населення цих місць, водночас внаслідок Голокосту місцеві громади були повністю знищені.
Найбільший інтерес для дослідників єврейської історії сьогодні становлять дивом збережені старі кладовища з надгробками (мацевами) 18 та 19 століть, тому саме знайомству з ними учасники конференції присвятили більшість часу.
Організатори конференції про захід
Ольга Мавріна, вчений секретар Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, відзначає, що інтерес до юдаїки в Україні помітно зростає.
“Наш тривалий досвід роботи з Міжнародною міждисциплінарною сертифікатною програмою з юдаїки показав, що зацікавленість у Jewish Studies в Україні зростає. З’являються нові дослідники, а також повертаються до своїх напрацювань ті, хто вже тривалий час займається дослідженням єврейської історії, культури, традицій. Ми побачили, що з кожною конференцією з’являється все більше молодих людей, зацікавлених єврейським спадком в Україні”.
Олена Заславська, адміністративна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки, каже, що мета заходу це передовсім обмін досвідом між фахівцями та формування спільноти фахівців з теми.
“Одне з завдань, поставлених перед Сертифікатною програмою з юдаїки, що працює під егідою Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України, – це побудова фахової спільноти, яка займається Jewish Studies в Україні. Ця конференція – потужний крок для досягнення цієї мети. До заходу приєднались дослідники не тільки майже з усієї України, а й фахівці з Польщі, відомий на всю Угорщину пан Tamás Stark, і вже багато років ізраїльтянин, знавець караїмської історії Артем Федорчук. Своє привітання конференції надіслав професор історії Єврейської теологічної семінарії Америки (Нью-Йорк) Давід Фішман. За довгий час (за останні 15-20 років) захід такого масштабу проводився вперше. Лише за ці роки з’явилось багато молодих дослідників єврейської спадщини. Першочергово саме для них треба проводити заходи, де можна вільно поспілкуватись з тими, хто давно працює в цій царині, послухати їхні думки, можливо, й критику, і звісно, обмінятись досвідом. Коли ми почали розвивати цю ідею, ми навіть не уявляли, скільки фахівців в Україні займаються дослідженнями єврейської цивілізації”, — каже Олена Заславська.
Адміністративна директорка Програми також зазначила, що набір на новий курс навчання, яке стартує у вересні, вже розпочато.
Катерина Малахова, академічна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки, каже, що конференція показала, чим займались українські дослідники в галузі юдаїки протягом останніх 15 років.
“Окремої всеукраїнської конференції з юдаїки такого масштабу, на моїй пам’яті, не було років п’ятнадцять, а може й більше.
В Україні немає окремо визнаної МОН спеціальності “юдаїка”. Не можна отримати університетський диплом, де буде написано “юдаїка”. Немає державної підтримки для цього окремого напряму. Це, звичайно, накладає свої обмеження на розвиток юдаїки як дисципліни в нашій країні. Але, виявляється, що є головне. Є 2000 років перебування євреїв на території України. Є папір і камінь, у яких відклалася ця історія. І є щирий інтерес — як з боку незалежних дослідників і наукових спільнот, так і, як з’ясувалося, з боку багатьох організацій — до цього напряму досліджень. І це призводить до неймовірних результатів.
Коли ми планували цю конференцію, думали: “Подадуть дослідники звідти, подадуть дослідники звідси. Ми знаємо про такий науковий осередок, про інший осередок”. Але раптом, коли конференція була оголошена — понад 110 заявок! Вся Україна: географія — від Сум до Ужгорода, від Одеси до Житомира.
Судячи із заявок, можна констатувати: юдаїка в Україні потужно розвивалася протягом останніх 15 років. Рівень заявок — дуже високий”, — зауважує Катерина Малахова.
Євгеній Левінзон, науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, також додає, що метою міжнародної конференції було створити якісний майданчик для спілкування й обміну думками в середовищі фахівців з юдаїки.
“Конференція дала змогу дослідникам з усієї України та з-за кордону поділитись результатами останніх наукових пошуків, підбити підсумки власних проєктів тощо. Подібні заходи активізують співпрацю між науковцями, інституціями, сприяють збереженню та популяризації єврейської спадщини українських земель”, — каже Євгеній Левінзон.
Організатори Міжнародної наукової конференції “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України — науково-дослідний інститут Національної академії наук України, провідна українська наукова установа в царині сходознавства.
Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки під егідою Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України. Протягом двох років студенти програми вивчають історію і культуру євреїв Східної Європи, передусім України.
Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник входить до міжнародного реєстру визнаних всесвітніх музеїв.
Державний архів Хмельницької області зберігає десятки тисяч важливих документів та забезпечує реалізацію державної політики у галузі архівної справи та діловодства на території області.
Партнером третього дня конференції також стала ESJF European Jewish Cemeteries Initiative за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Подія відбулась, зокрема, за підтримки Сіоністської Федерації України (СФУ) та Голландського єврейського гуманітарного фонду.
Медіапартнери конференції – студія “Діє-Слово”, EVREI TV та ГО “Сучасне єврейське телебачення”.
Фото: А. Мишакова
Гостьова лекція Д.В.Брильова в Українському державному університеті імені М. Драгоманова
1 травня 2025 р. на кафедрі богослов’я та релігієзнавства Українського державного університету імені М. Драгоманова відбулася презентація монографії “Неві[и]до[и]мий іслам на теренах України: історія ісламу в Україні кінця ХІХ – початку ХХІ ст.” та гостьова лекція завідувача відділу Сучасного Сходу Брильова Д.В.
Денис Брильов удостоєний премії імені А. Ю. Кримського
Доктор філософських наук Денис Брильов удостоєний премії імені А. Ю. Кримського за монографію “Неві[и]до[и]мий іслам на теренах України: історія ісламу в Україні кінця ХІХ – початку ХХІ ст.”
Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”. Програма
Шановні друзі!
Маємо честь запросити вас в якості слухачів на Міжнародну конференцію
«ЄВРЕЙСТВО СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА, ТРАДИЦІЇ».
Захід заплановано на 21 – 23 квітня у м. Каменець-Подільський.
Програма та доступ в ZOOM для кожної секції за посиланням↵
Зверніть увагу!
22 квітня (віторок) о 12:15 в рамках конференції розпочнеться захід
ONLINE PANEL: BEYOND HASIDISM AS A MEN’S CLUB: WOMEN AS LEADERS AND FOLLOWERS IN CHABAD LITERATURE AND HISTORY
від наших польских колег з Вроцлавського університету.
Доступ до панелі:
https://us02web.zoom.us/j/5279706500
Код: 1234656
Також 22 квітня о 14:45 запрошуємо приєднатись:
КРУГЛИЙ СТІЛ «ПАПІР І КАМІНЬ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ, РЕСТАВРАЦІЯ»
Доступ в ZOOM:
https://us02web.zoom.us/j/5279706500
Код: 1234656
Будемо вдячні за поширення інформації про захід серед ваших друзів та колег.
З повагою,
Оргкомітет Конференції
Рецензія на статтю Юлії Філь “ISKCON в Україні: відповіді на виклики Російсько-української війни”
Рецензія на статтю Юлії Філь “ISKCON в Україні: відповіді на виклики Російсько-української війни”
Віта Голод дала інтерв’ю німецькому виданню Die Presse про політику Китаю щодо війни в Україні
Попередні спроби України укласти мирні угоди з Росією не дали результату. Китай, починаючи з початку конфлікту, наполягає на необхідності дипломатичного діалогу, те саме, що зараз робить США. Але є одна різниця: Китай наполягає на участі усіх залучених сторін, включаючи Європу. Китай продовжує наполягати на своїй ролі як посередника, при цьому зберігаючи баланс між власними стратегічними інтересами, Росією та Європейським Союзом. Водночас він залишається найбільшим торговельним партнером України з 2021 року, а діяльність нового китайського посла наразі демонструє активну дипломатичну взаємодію на рівні державних установ. У 2023 році Китай ініціював три раунди переговорів між Києвом, Москвою, європейськими державами та країнами Глобального Півдня. Після цього було оприлюднено спільну заяву з Бразилією, що ще раз підтвердило прагнення Китаю позиціонувати себе як глобального миротворця, зокрема в контексті багатополярності міжнародного порядку. Імідж Китаю як глобального лідера та посередника у врегулюванні конфліктів залишається важливим аспектом його зовнішньополітичної стратегії. Однак у Європі його вже не сприймають як надійного партнера, щонайменше поки. Це спонукає Пекін шукати нові формати взаємодії, зокрема в якості альтернативного майданчика для переговорів, якщо США виключатимуть Європу з мирного процесу в Україні. Громадська думка в Україні щодо Китаю залишається переважно негативною. Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 2023 рік, більшість українців розглядають Китай як державу, що діє ворожо до України, що значно ускладнює його успішну медіацію з української точки зору. Китайський стратегічний підхід до України формується крізь призму його відносин з Росією. У політичному дискурсі Пекіна Україна розглядається радше як частина сфери впливу Росії, ніж як суверенний суб’єкт європейської геополітики. Попри намагання України залучити Китай до безпекових гарантій, конкретні результати відсутні. З 1994 року між двома державами діє спільна декларація, що передбачає зобов’язання Китаю не застосовувати ядерну зброю проти України, та не брати участі в агресивних діях третіх сторін по відношенню до Україгни. Однак Китай не згадує це в офіційних заявах. Крім того, Китай утримався від активного впливу на продовження Чорноморської зернової ініціативи, хоча був її найбільшим бенефіциаром. Перспектива залучення китайських військ до миротворчої місії ООН в Україні є малоймовірною. Українська громадськість сприймає Китай як державу, що де-факто підтримує росію, а не як нейтрального посередника, що робить подібний сценарій практично неможливим. Відносини між Україною та США є ключовим чинником мирного врегулювання. Китай, ймовірно, утримуватиметься від активної участі в переговорах до моменту, який буде розцінено ним як стратегічно вигідний. Водночас його традиційний підхід врегулювання конфлікту, що ґрунтується на концепції «мирного діалогу», не сприяє оперативному завершенню війни, оскільки не відповідає нагальним безпековим потребам України.Микола Тарасенко на “Ukrainian Heritage and Archaeology Workshop”
18 березня 2025 р. провідний науковий співробітник Інституту сходознавства, доктор історичних наук Микола Тарасенко виступить із доповіддю на “Ukrainian Heritage and Archaeology Workshop” в Оксфордському університеті.
Програма та покликання на онлайн-трансляцію тут ↵
Маргарита Араджионі на “Inspireurope+ Outreach Workshop Regional”
Наукова конференція “Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв”. Інформаційний лист
Шановні колеги!
Запрошуємо науковців, викладачів, аспірантів узяти участь у науковій конференції
«Лексика східного походження в українській мові:
теоретичні й прикладні аспекти
відображення власних і загальних назв»,
яка відбудеться 11–12 листопада 2025 року в комбінованому форматі.
Організатори конференції:
Національна академія наук України
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
Національна комісія зі стандартів державної мови
Національна асоціація україністів
Мета конференції – обговорення правил і практик відтворення українською мовою апелятивної та пропріативної лексики східних мов, доцільності реформування принципів цих правил, їхнього вдосконалення і розвитку. Одне з найголовніших завдань конференції – аналіз сучасних ризиків, що можуть бути викликані реформуванням / нереформуванням чинних правил і норм.
Напрями роботи конференції:
- Теоретичні аспекти транскрипції і транслітерації лексики східного походження засобами української мови.
- Методологічні засади практичної транскрипції лексики східного походження засобами української мови.
- Проблеми узгодження засад практичної транскрипції лексики східного походження з принципами українського правопису та орфоепії.
- Відтворення загальних і власних назв східних мов засобами українського правопису.
- Роль мовної традиції у формуванні засад відтворення лексики східного походження в українській мові.
- Проблеми розроблення систем практичних транскрипцій для окремих східних мов.
Тривалість доповіді – 15 хвилин.
Тривалість обговорення – 10 хвилин.
Для подання заявки на участь у конференції до 20 жовтня 2025 року потрібно заповнити реєстраційну форму за покликанням. Про результати відбору кожен заявник буде повідомлений листом на електронну адресу не пізніше від 1 листопада 2025 року.
За результатами конференції заплановано видати матеріали. Повнотекстові матеріали доповідей для друку обсягом від 1,5 авторських аркушів можна надсилати до 20 грудня 2025 року на e-mail: transcriptionconf@gmail.com.
Інформаційний лист конференції
Організаційний комітет конференції
МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «СТРАТЕГІЯ КИТАЮ У ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІНАХ СИЛ: ВИКЛИКИ У ТУРБУЛЕНТНОМУ СВІТІ». Звіт
19 лютого 2025 року відбувся міжнародний круглий стіл «Стратегія Китаю у глобальних змінах сил: виклики у турбулентному світі»
Організатори:
- Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
- Українська асоціація китаєзнавців
- Подкаст Sinica
- Видавництво Helvetica
Спікери:
- Клаус Ларрес, заслужений професор історії та міжнародних відносин, Університет Північної Кароліни (UNC) в Чапел Ґілі, США
- Цянь Лю, Генеральний секретар Глобального форуму з енергетичної безпеки, Академія суспільних наук КНР
- Уна Александра Берзіня-Черенкова, директорка Центру китайських студій, Університет Страдиня в Ризі, Латвія
- Дмитро Єфремов, член правління Української асоціації китаєзнавців, Україна
Модератором заходу виступив Кайзер Ґо, ведучий та співзасновник подкасту Sinica.
Кайзер Ґо зазначив, що війна Росії проти України триває вже четвертий рік, що призвело до значних змін у світовому порядку, змінило розставляння сил і змусило великі держави переглядати свої стратегії. Він наголосив, що адміністрація Байдена з її підтримкою України та підходом до Китаю залишилася в минулому: тепер президент Трамп і міністр оборони Піт Хегсет вибудовують новий, непередбачуваний курс. Нещодавня розмова Трампа з Путіним може свідчити про потенційні геополітичні зміни, які вплинуть на Україну, Європу, Азійсько-Тихоокеанський регіон та світовий баланс сил.
Уна Александра Берзіня-Черенкова окреслила два головні ризики для малих держав, таких як Латвія, через зближення Трампа з Росією.
- Загроза безпеці. Балтійські держави покладалися на колективну оборону, але довіра до гарантій безпеки НАТО похитнулася, що викликає побоювання щодо потенційного вторгнення Росії.
- Нова «залізна завіса». Ослаблення трансатлантичного альянсу під керівництвом Трампа загрожує стабільності Європи, оскільки довіра до зобов’язань США слабшає.
Щодо відносин Китай-Росія, вона вказала на дві загрози для Балтії: як Росія, так і Китай розглядають розширення НАТО на схід як провокацію; навела приклад колишнього посла Китаю у Франції Лу Шає, який поставив під сумнів суверенітет пострадянських держав, що викликало занепокоєння в регіоні.
Дмитро Єфремов стверджував, що Росія та Китай не є справжніми союзниками. Якщо США нормалізують відносини з Москвою, Вашингтон повністю зосередиться на протидії Китаю. У цьому випадку Росія може зайняти більш нейтральну позицію або навіть працювати над стримуванням Китаю.
Він також згадав нещодавню дипломатичну зустріч Китаю та України на Мюнхенській конференції з безпеки, де президент Зеленський натякнув, що Китай уперше виявив інтерес до тиску на Росію щодо завершення війни. Пекін може використати цей момент для відновлення зв’язків з ЄС, намагаючись не залишитися осторонь майбутніх переговорів між Україною та Росією.
Цянь Лю заявив, що Китай не розглядає війну в Україні як ключове питання, а скоріше як європейський конфлікт. Він наголосив, що енергетична безпека Китаю не перебуває під загрозою, попри закупівлю російських ресурсів, оскільки Пекін значно диверсифікував свої джерела енергопостачання. Він також зазначив, що 2024 року вперше за останні роки споживання нафти в Китаї знизилося, що пояснюється розвитком альтернативної енергетики.
Щодо дипломатії, він підтвердив, що Китай прагне уникати конфліктів і підтримувати дружні відносини з усіма країнами.
Клаус Ларрес підкреслив, що підхід Трампа до вирішення конфлікту в Україні залишає осторонь ключових гравців, зокрема європейські країни, попри їхній значний фінансовий внесок у підтримку Києва. Він наголосив, що Європа має брати участь у мирних переговорах, хоча поки що її роль ігнорується.
Вчений також зазначив, що розрив між Росією та Китаєм малоймовірний, попри зусилля США. Китай навряд чи буде залучений до переговорів щодо України, але, ймовірно, відіграватиме роль у повоєнному відновленні.
Роль Китаю у повоєнному відновленні України
Дмитро Єфремов заявив, що Китай запізнився з миротворчими ініціативами, оскільки українське суспільство переважно негативно ставиться до Пекіна, сприймаючи його як союзника Росії. Водночас українське керівництво розглядає Китай як потенційного інвестора в логістиці та енергетиці. Основними сферами китайських інтересів в Україні можуть стати транспортна інфраструктура, сільське господарство та відновлювана енергетика.
Цянь Лю наголосив, що Китай може відіграти роль у відбудові України, але, ймовірно, через партнерства з європейськими компаніями, а не шляхом прямих інвестицій. Він також зазначив, що два з шести транспортних коридорів ініціативи “Пояс і шлях” були зруйновані війною, що ускладнило доставлення китайських товарів до Європи через Росію. Китай працюватиме над відновленням проєктів BRI в Україні.
Клаус Ларрес підкреслив, що Німеччина, швидше за все, відіграватиме провідну роль у відновленні України, оскільки Берлін не несе політичних ризиків для Києва, на відміну від Пекіна.
Із записом круглого столу можна ознайомитися за покликанням.