Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв: матеріали міжнародної наукової конференції, 11–12 листопада 2025 року

Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв: матеріали міжнародної наукової конференції, 11–12 листопада 2025 року. – Київ: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2026. – 94 с. https://doi.org/10.5281/zenodo.19390655

До збірника увійшли матеріали доповідей науковців установ НАН України, науково-педагогічних працівників низки провідних ЗВО України, незалежних дослідників, які взяли участь у міжнародній науковій конференції “Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв” (Київ, 11–12 листопада 2025 року). Усі матеріали подаються в авторській редакції. Видання орієнтовано на філологів, перекладачів, лексикографів у галузі української та східних мов.

Завантажити PDF↵

Міжнародна наукова конференція «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського». Інформаційний лист

Національна академія наук України

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського

Шановні колеги!

Запрошуємо наукових співробітників, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі в Міжнародній науковій конференції «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського», присвяченій 100-річчю заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.

Проведення конференції заплановано на 25–26 червня 2026 р.

Конференція працюватиме за такими напрямами:

До 100-річчя заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства;
Історія сходознавства;
Історія та культура країн Сходу;
Релігії та філософські вчення Сходу;
Східні мови та літератури;
Кочові спільноти Великого Степу;
Історія та культура Криму й Причорномор’я;
Пам’ятки східного походження в Україні;
Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу;
Історія та культура корінних народів України й міноритарних спільнот в Україні;
Сходознавчі аспекти юдаїки.

Робочі мови – українська, англійська.

Тривалість доповіді – 15 хвилин.

Читання проводитимуться в онлайн-форматі.

Заявки на участь у конференції приймаються до 1 червня 2026 р. (включно). Для оформлення заявки необхідно:

заповнити реєстраційну форму (українською та англійською мовами) за посиланням: https://forms.gle/4UnEXw5J56cgqkCv7
надіслати тези доповіді на адресу: chytkrymskogo@gmail.com

Тези доповіді приймаються тільки в електронному вигляді (формат MS Word). Кількість співавторів – до двох осіб. Обсяг тез – від 2000 до 4000 знаків включно зі списком літератури.

Оргкомітет залишає за собою право відхилити тексти, які суперечать принципам і правилам академічної доброчесності, не відповідають вимогам до оформлення або надійшли після 1 червня 2026 р.

Підстави для відхилення тез:

невідповідність тексту тематиці та/або фаховому спрямуванню конференції;
плагіат, самоплагіат;
відсутність наукової новизни;
фабрикація або фальсифікація даних (посилань, фактів, цитат тощо);
опора на застарілу, вторинну (перекладну) літературу і джерела;
компілятивний характер тексту;
невідповідність заявленої назви тексту його фактичному змісту.

Про результати відбору буде повідомлено кожному дописувачу на його електронну адресу не пізніше 10 червня 2026 р.

Участь у конференції є безоплатною.

За підсумками роботи Читань учасники, які особисто виголосили доповідь та взяли участь у роботі відповідної секції, отримають збірник матеріалів конференції та сертифікат учасника в електронній формі.

Збірник тез конференції буде розміщено на відкритій платформі українсько-польського видавництва «Liha-Pres», яке входить до рейтингу книговидавців SENSE.

ВИМОГИ ДО оформлення ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ:

Обсяг – від 2000 до 4000 знаків з урахуванням списку літератури, у вигляді файлу з розширенням *.rtf; шрифт– Times New Roman, розмір – 14, 1,5 міжрядковий інтервал.
Послідовність розміщення матеріалів у тезах доповіді: напрям конференції відповідно до тематики доповіді; УДК; прізвище та ініціали автора (авторів); ORCID; науковий ступінь та/або вчене звання (за наявності), посада; місце роботи або навчання (точна офіційна назва установи); місто, держава; назва тез доповіді; ключові слова; текст.
Сторінки не нумеруються.
Назва файлу має бути підписана українською мовою відповідно до прізвища та ініціалів учасника конференції (наприклад, Овчаренко_П.В._тези)
Використана література (без повторів) оформлюється в кінці тексту під назвою «Література:». Список літератури оформлюється з урахуванням розробленого в 2015році Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015. У тексті виноски позначаються квадратними дужками із вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номера сторінки (сторінок), наприклад: [1, с. 89].
Оргкомітет працює з дотриманням рекомендацій Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо припинення (обмеження) використання джерел інформації держави-агресора в наукових публікаціях: https://naqa.gov.ua/2023/12/рекомендації-комітету-з-питань-етики/)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ ДОПОВІДІ:

Галета А. А.

ORCID: 0000-0000-0000-0000

доктор історичних наук, доцент,

доцент кафедри філософії, соціології

та менеджменту соціокультурної діяльності

Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського

м. Одеса, Україна

МУСУЛЬМАНСЬКА КУЛЬТУРА БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ У СЕРЕДНІ ВІКИ

Ключові слова: Близький Схід, культура, іслам, Середньовіччя.

Інтерес до Сходу в європейців завжди був великим. Древні греки захоплювалися єгипетською цивілізацією. Древні римляни говорили: “Ex Oriente lux” – “Зі Сходу – світло”. Зацікавлене ставлення до Сходу збереглося в Європі і в ранньому Середньовіччі, а згодом посилилося в період Хрестових походів [1, с. 89].

Література:

Абрамов В.В., Тонкошкур М.В. Історія туризму. Харків: ХНАМГ, 2010. 294 с.
Циганкова Е.Г. Сходознавчі установи в Україні (радянський період). Київ: Критика, 2007. 292 с.

Контакти: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 01001, Київ, вул. Михайла Грушевського, 4, кімн. 205.

e-mail: chytkrymskogo@gmail.com

web: https://oriental-studies.org.ua

тел.: +38 044 278-7652

Завантажити Інформаційний лист

Великодній Псатир та інші хлібні вироби у весняних обрядах маріупольських греків (ХХ – ХХІ ст.)

Запрошуємо Вас зануритися в етнографічну подорож, щоб розгадати символіку хлібних виробів у весняних обрядах Маріупольських греків та зрозуміти, як вони збереглися у побуті Маріупольських греків протягом XX–XXI століть.

Для Маріупольських греків Великдень — це не лише релігійне свято, а й точка перетину давніх землеробських культів із християнською вірою. У центрі цього всесвіту завжди стояв обрядовий хліб. Саме він був медіатором між людиною та вищими силами, символом плодючості землі та добробуту родини.

Деталі події:

Дата: 29 березня 2026 року (неділя)

Час: 15:00 – 16:00

Формат: Онлайн (платформа ZOOM)

Посилання на включення:
https://us02web.zoom.us/j/81542012507…

Meeting ID: 815 4201 2507
Passcode: 935487

Спікерка заходу:
Маргарита Араджионі — відома дослідниця етнічної історії греків, провідна наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, запрошена дослідниця Аристотелівського університету м. Салоніки (Греція).

Весняний цикл Маріупольських греків сповнений унікальних хлібних виробів, кожен з яких мав своє призначення: від закликання весни до вшанування предків. Головною окрасою та символом цього періоду є Великодній псатир — особливий хліб, що втілює в собі віковічну ідентичність грецької громади.

Про що ми будемо говорити:

Сакральна випічка: Яку роль відігравав хліб у весняних обрядах маріупольських греків?

Феномен Псатиру: Чим він відрізняється від традиційної паски та який символізм закладено в його форму й оздоблення?

Культурна стійкість: Хліб як символ незламності та ідентичності грецької спільноти України.

Ця лекція — можливість почути живу історію з перших вуст та побачити, як стародавні традиції Маріупольських греків перегукуються з великою грецькою спадщиною.

Організатор заходу:
ГО “Грецьке товариство “ЕНОТІТА””

Ігор Семиволос у програмі з міжнародної аналітики Укрінформу Ігоря Долгова

Директор Центру близькосхідних досліджень, м.н.с відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства Ігор Семиволос став гостем програми з міжнародної аналітики Укрінформу Ігоря Долгова (12.03.2026). У програмі аналізували різні сценарії розвитку війни на Близькому Сході. Військова операція коаліції США та Ізраїлю проти Ірану затягнулася і триває майже два тижні. За цей час наслідки протистояння відчули не лише країни Перської затоки, а й увесь світ, що зазнав потрясіння через різке подорожчання нафти.

– Чи продумували такий розвиток подій у коаліції США та Ізраїлю?

– Чи наважиться Дональд Трамп розпочати наземну операцію?

– Які негативні наслідки затяжної війни на Близькому Сході для України?

Обговорення цих та інших важливих питань можна переглянути на YT Укрінформу↵

Презентація проєкту «Україна онлайн»

6.02.2026 на платформі сучасного Китаю відбулася презентація проєкту «Україна онлайн».

«Україна онлайн» (乌克兰在线) — інформаційний проєкт Української асоціації китаєзнавців. Спочатку волонтерська ініціатива, яка протягом першого року повномасштабного вторгнення об’єднала понад 100 перекладачів-китаєзнавців, згодом переросла у масштабний комунікаційний проєкт. Сьогодні він охоплює вебсайт, а також акаунти у Weibo, Twitter (X), QQ News і офіційний акаунт (公众号) у WeChat. Уже понад 2,5 роки команда інформує китайськомовну аудиторію про події в Україні, системно просуваючи український наратив у китайському інформаційному просторі.

Доповідачки:

Євгенія Гобова, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

Олександра Стрижак, Ph.D. з міжнародних відносин, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

Модераторка:

Віта Голод, кандидат економічних наук, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

Із повним записом презентації можна ознайомитися на каналі УАК↵

Науковий семінар «Китай у ХХ–початку ХХІ ст.»

Рада молодих вчених історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує до участі у науковому семінарі «Китай у ХХ–початку ХХІ ст.»

Метою семінару є міждисциплінарне осмислення політичних, соціальних, культурних та інтелектуальних трансформацій Китаю у ХХ–на початку ХХІ століть, а також обговорення сучасних підходів до вивчення китайської історії в українському та світовому науковому контексті. До участі запрошуються молоді науковці, аспіранти, викладачі, дослідники та всі, хто цікавиться історією та культурою Китаю.

Дата: 06 березня 2026 р. Формат: онлайн.

Зареєструватися в якості слухача або спікера можна за посиланням: https://forms.gle/a4zhJuUayK4nqQ69A

Захід відбуватиметься за підтримки та участі партнерів:

Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського Національної академії наук України

НТ історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна

«Центр досліджень сучасної історії Китаю» Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ ім. Т. Шевченка

DAMH Kyiv: Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Українська асоціація китаєзнавців

Денис Брильов у Faith Talks “Іслам і християнство. Чесний богословський діалог”

У випуску Faith Talks священник і ісламознавець говорять про відмінності та спільні точки між двома найбільшими релігіями світу — християнством та ісламом — без суперечок, тиску чи спроб «довести свою правоту».

У студії:

Денис Брильов — д.філос.н., завідувач відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України;

о. Андрій Дудченко — старший священник Спасо-Преображенського собору, доцент Київської православної богословської академії;

Ведуча — Надя Ліра.

У розмові:

• як люди сьогодні приходять до віри і чи є релігія свідомим вибором;

• що спільного у християнстві та ісламі в розумінні Бога, моралі та людини;

• чому відбуваються переходи з християнства в іслам і навпаки;

• Біблія і Коран: богонатхненність, буквальність і статус священних текстів;

• Ісус у християнстві та Іса в ісламі: пророк чи Син Божий;

• Трійця та Тавхід: фундаментальні відмінності у розумінні Бога;

• шаріат: гнучкість, міфи, сучасність і співвідношення з демократією;

• насильство та релігія: радикальні течії, політичні маніпуляції та що цьому протиставляє традиція;

• свобода совісті, відступництво, місійність і питання спасіння.

https://www.youtube.com/watch?v=qKyZLw8-2d4

Круглий стіл «Китайські наративи про російське вторгнення в Україну: п’ятий рік війни»

Шановні колеги!

Запрошуємо вас до реєстрації на круглий стіл «Китайські наративи про російське вторгнення в Україну: п’ятий рік війни», який відбудеться на Українській платформі сучасного Китаю.

Спікери:

Євгенія Гобова – кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
Олександра Стрижак – Ph.D. з міжнародних відносин, молодша наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
Володимир Сидоренко – український журналіст, кореспондент «Укрінформу» в КНР
Девід Бандурскі – американський журналіст, співзасновник і директор China Media Project

Модератор:
Кайзер Ґо — співзасновник Sinica Podcast.

Дата: 23 лютого 2026 року
Час: 15:00 за київським часом
Формат: онлайн

Реєстрація:
https://unc.zoom.us/webinar/register/WN_sOkiyEqLT9WQ6gemDAfCsA

Запис круглого стулу можна переглянути на каналі Української асоціації китаєзнавців:

Віта Голод та Дмитро Бурцев для The Diplomat – “China’s Drone War in Ukraine”

У статті “China’s Drone War in Ukraine” для видання The Diplomat науковці Інституту сходознавства к.екон. наук Віта Голод та PhD з міжнародних відносин Дмитро Бурцев розкривають стратегічну роль КНР у війні дронів в Україні. Поки світ спостерігає за фронтом, справжня битва за технологічне виживання відбувається в ланцюгах постачання, де Китай утримує майже монопольне становище.

Попри офіційний нейтралітет, Китай став стратегічним фундаментом для обох сторін, контролюючи левову частку ринку комерційних БпЛА та компонентів. Це створює нову форму геополітичної влади, де контроль над мікрочипами та моторами важить більше за пряме військове втручання.

Ключові тези:

Монополія на компоненти: навіть при власному виробництві, до 97% комплектуючих українських дронів походять з КНР. Росія, своєю чергою, отримує через Китай понад 75% критичного імпорту для свого ВПК.

Війна як лабораторія: Пекін уважно аналізує ефективність своїх систем проти західних засобів РЕБ, адаптуючи ці дані для модернізації армії перед потенційним зіткненням у Тихому океані.

Гібридна зброя: комерційні дрони DJI стали стандартом розвідки. Пекін зберігає «двосторонню нейтральність», отримуючи прибутки та дані від обох сторін, водночас маючи важіль миттєвої зупинки поставок.

Західна безпорадність: спроби замінити китайські БпЛА західними аналогами наразі провалюються через високу ціну та низькі темпи виробництва, що не відповідають масштабам війни на виснаження.

Пекін продемонстрував світові нову стратегію: не обов’язково бути учасником війни, щоб диктувати умови на полі бою через технологічну інфраструктуру.

Детальніше у статті↵

Семінар з методів цифрового сходознавства “Кластеризація текстових даних за допомогою GoogleColab”

23 січня 2026 року відбувся науковий семінар з методів цифрового сходознавства на тему “Кластеризація текстових даних за допомогою GoogleColab”. Кандидат філологічних наук Вікторія Мусійчук ознайомила колег із основами роботи в GoogleColab та показала практичний кейс кластеризації текстів з акцентом на особливостях для східних мов.