Сертифікатна програма з юдаїки продовжує набір студентів
Дмитро Бурцев та Віта Голод для The Diplomat – «Громадянське суспільство Тайваню не готове до війни»
У виданні “The Diplomat” вийшла нова стаття молодших наукових співробітників відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства PhD Дмитра Бурцева та к. екон. н. Віти Голод “Taiwan’s Civil Society Is Not Ready for War”.
Основні тези статті:
📍Слабка цивільно-військова інтеграція в Тайвані: громадськість слабо зацікавлена в питаннях безпеки, молодь часто аполітична, а оборонна політика залишається монополією держави та армії.
📍Реактивні, а не стратегічні реформи: розширення строку служби до 1 року й запровадження участі цивільних у навчаннях Han Kuang є запізнілими заходами, а не системними змінами. Пекін на противагу десятиліттями готував населення до конфлікту через націоналістичне виховання, ідеологічний контроль та системи внутрішньої безпеки.
📍Небезпека залежності від зовнішньої допомоги: міжнародна підтримка не замінює внутрішньої стійкості. США не допоможуть, якщо Тайвань сам не чинитиме опір.
📍Ймовірний сценарій вторгнення КНР: китайська стратегія буде швидкою й подаватиметься як “операція стабілізації”, а не війна, щоб уникнути втручання ззовні. Тайбей матиме лічені години для реакції.
📍Недостатність символічних заходів: поточні навчання мають показовий, а не практичний характер. Без масштабної національної мобілізації Тайвань залишатиметься вразливим.
Більше можна прочитати тут.
140-річчя з дня народження професора Бориса Григоровича Курца
5 серпня виповнюється 140 років з дня народження видатного українського історика, сходознавця та педагога Бориса Григоровича Курца (1885–1938) – одного з піонерів українського китаєзнавства, наукова спадщина якого довгий час залишалася невідомою через трагічні обставини сталінських репресій.
Борис Григорович Курц народився у 1885 році в Києві в чеській родині. Його науковий шлях розпочався в Київському університеті Св. Володимира, де він здобув історико-філологічну освіту та отримав золоту медаль за дипломну працю «Історія російсько-китайської торгівлі в XVII–XVIII століттях».
З 1914 року Борис Курц працював доцентом та професором Київського університету Св. Володимира, де викладав широке коло дисциплін: «Історія Росії», «Економічна історія Росії», «Історія України», «Історія Сибіру», «Торгівля і промисловість Московської Русі», «Торгівля і дипломатичні зносини з державами Малої і Великої Азії (з Китаєм, Персією, Туреччиною)».
Професор Курц був засновником київської школи практичного китаєзнавства та брав активну участь у науково-освітньому житті України. В 1917–1921 роках він був одним із засновників та викладачів Київського археологічного інституту, очолював кафедру економічної історії Росії у Вищому інституті народної освіти (1921–1924), керував Семінаром підвищеного типу зі сходознавства при Київському торговельно-промисловому технікумі (1924–1925). У 1925 році власними коштами видав збірник «Сходознавство».
У 1930–1933 роках Борис Курц брав активну участь у Комісії для дослідів з історії Близького Сходу та Візантії при Всеукраїнській академії наук, яку очолював академік А. Ю. Кримський. Його діяльність у цій Комісії сприяла розвитку міжнародних наукових звʼязків України з країнами Сходу та збагаченню джерельної бази для досліджень економічної історії східних країн.
Життєвий шлях ученого був трагічно перерваний сталінськими репресіями. 23 жовтня 1938 року Борис Григорович Курц був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності та засуджений до 8 років виправно-трудових таборів. Подальша його доля залишається невідомою – ймовірно, він загинув на засланні. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута внаслідок репресій.
Борис Курц залишив після себе багату наукову спадщину, яка охоплювала дослідження історії російсько-китайської торгівлі, новітньої соціально-економічної історії країн Сходу, історії України та історіографії українського сходознавства. Борис Курц вважається засновником напряму торгово-економічних досліджень російсько-китайських відносин XVI–XVIII століть і першим історіографом українського сходознавства. Його методологія характеризувалася комплексним джерелознавчим підходом та ґрунтовним аналізом архівних документів з численних архівів Європи.
У 1999 році Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України вшанував памʼять видатного українського вченого Б. Г. Курца, поновивши видання збірника «Сходознавство», який він заснував у 1925 році. Це стало символічним актом відновлення наступності в українському сходознавстві.
Ключову роль у відновленні та популяризації наукової спадщини Бориса Курца відіграв в. о. директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, доктор філософських наук В. О. Кіктенко. Саме завдяки його багаторічній дослідницькій роботі імʼя та наукові здобутки Бориса Курца були повернуті українській науці.
Найбільшим досягненням у справі відновлення спадщини Бориса Курца стало видання у 2014 році збірника його наукових праць «Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI – першій половині ХХ ст.» під редакцією В. О. Кіктенка. У 2024 році вийшло друге, перероблене та доповнене видання цієї збірки, що свідчить про зростаючий інтерес до наукової спадщини українського сходознавця. До збірника увійшла ґрунтовна біографічна стаття В. О. Кіктенка «Борис Григорович Курц: життєвий та творчий шлях», яка стала найповнішим дослідженням життя та наукової діяльності репресованого вченого. У своїх працях В. О. Кіктенко не лише відновив біографію Бориса Курца, а й показав його місце в історії українського сходознавства, підкресливши актуальність його наукових досліджень для сучасності.
Повернення імені Бориса Григоровича Курца є важливим кроком у відновленні історичної справедливості та подальшого розвитку сучасного українського сходознавства. Це також яскравий приклад того, як наукова спадщина може бути врятована від забуття завдяки наполегливій роботі сучасних дослідників, які розуміють важливість збереження національної наукової традиції.
Круглий стіл «Ядерна безпека та захист України на тлі суперництва США та Китаю»
Шановні колеги!
Запрошуємо до реєстрації на круглий стіл «Ядерна безпека та захист України на тлі суперництва США та Китаю».
Дата заходу: 11 серпня 2025 року о 17.00 за Києвом
Формат: Віртуальний круглий стіл на Українській платформі сучасного Китаю
Подія присвячена аналізу ядерної безпеки України в умовах повномасштабної війни та геополітичного суперництва між США і Китаєм. Учасники обговорять основні загрози, підходи ключових держав і роль міжнародних інституцій у зниженні ризиків та зміцненні глобальної взаємодії.
Учасники:
- Ніколас Рот (Nuclear Threat Initiative)
- Мар’яна Буджерин (Бельферівський центр, Гарвардський університет)
- Пан Яньлян (Центр з нерозповсюдження, Middlebury Institute)
- Лілі Войтович (Hertie School, Німеччина)
https://ua-china.org/?events=
ХХVIIІ СХОДОЗНАВЧІ ЧИТАННЯ А. КРИМСЬКОГО. Програма
Шановні колеги!
26–27 червня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться Міжнародна наукова конференція
ХХVIIІ СХОДОЗНАВЧІ ЧИТАННЯ А. КРИМСЬКОГО.
Ознайомитися з програмою конфренції та доєднатися до обговорення секцій можна за покликанням ↵
Круглий стіл “Трамп 2.0 та його “Америка передусім”: нова можливість для Китаю?”
Микола Тарасенко. Як будували ПІРАМІДИ, значення ієрогліфів, віра в БОГІВ, гриби та МОГУТНІСТЬ
Семінар «Деві Махатм’я: оповідь та структура»
Шановні колеги та всі зацікавлені!
Центр південноазійських досліджень
при Інституті сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національної академії наук України
запрошує на семінар «Деві Махатм’я: оповідь та структура»
27 травня 2025 року
Український час – 18:00
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США – 8:00 ранку
Торонто, Онтаріо, Канада – 11:00 ранку
Спікери:
1. Юлія Філь, PhD, наукова співробітниця з індології (Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ), Україна.
Вступне слово. Актуальність Деві Махатм’ї в українському контексті (5 хв).
2. Радж Балкаран, PhD, дослідник санскритської наративної літератури, публічний інтелектуал, онлайн-освітянин (Оксфордський центр індуїстських досліджень), Канада
Деві Махатм’я: Ода світовому утвердженню (25 хв).
2. Аліса Ложкіна, перекладачка, художниця, історикиня, авторка численних наукових праць з історії мистецтва, перекладачка «Деві Махатм’ї» українською мовою ( PhD-кандидатка з порівняльної історії Центральноєвропейського університету, Відень; випускниця Оксфордського центру індуїстських досліджень)
Відкриття дверей до священного простору: Ангас Деві Махатм’ї та перетворення епосу на ритуал (25 хв)
3. Сесія запитань та відповідей (25 хв)
Анотація доповідей
Радж Балканан
Деві Махатм’я — «Велич Богині» — це революційне санскритське писання, яке підносить жіноче божественне начало на найвище місце. У цьому давньоіндійському тексті Верховне божество — це не Він, а Вона — сяюча Богиня, яка є одночасно джерелом космосу та тісно присутня в ньому. На відміну від багатьох духовних традицій, які наголошують на виході за межі світу, Деві Махатм’я наполягає на тому, що світ має значення. Богиня не лише трансцендентна, а й іманентна: вона тут, вплетена в тканину природи, людства та повсякденного життя. Вона бореться за захист землі, відповідає на заклики про допомогу та забезпечує процвітання життя. У доповіді досліджується, як Деві Махатм’я суперечить більшості класичної індійської думки, надаючи глибоку цінність цьому світу — його безпеці, красі та суверенітету тих, хто в ньому живе. Це, по суті, священний гімн силі жіночого начала та святості втіленого життя.
Аліса Ложкіна
Доповідь присвячена анґам — часто недооціненим ритуальним додаткам Деві Махатм’ї — як механізм, що перетворює міфічну розповідь на літургійний досвід. Завдяки анґам Деві Махатм’я перестає бути просто фрагментом пуранічного епосу та стає динамічними воротами у священний простір. Анґи далеко не є периферійними текстами, вони функціонують як тантричні ключі, що розблоковують живу присутність Богині в основному гімні.
Запрошуємо долучитися до семінару через Zoom:
Time: May 27, 2025 06:00 PM Kyiv
Join Zoom Meeting
https://us04web.zoom.us/j/75697026912?pwd=QoomalhjO0aW55BpGBPo9abykMZsfW.1
Meeting ID: 756 9702 6912
Passcode: 4UjM6L
Лекція Д. Бурцева «Від України до Тайваню: життя на геополітичних перехрестях. Чому можна навчитись?»
26 травня 2025 року молодший науковий співробітник відділу сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Дмитро Бурцев, прочитав лекцію в Інституті міжнародних відносин та стратегічних досліджень Університету Тамканґ (м. Новий Тайбей, Тайвань) на тему «Від України до Тайваню: життя на геополітичних перехрестях. Чому можна навчитись?».
У межах візиту до Університету Тамканґ також відбулася зустріч із директором Інституту міжнародних відносин та стратегічних досліджень професором Лі Дачжуном. Під час розмови сторони обговорили актуальні виклики та ризики у сфері міжнародної безпеки в контексті трансформації сучасної системи міжнародних відносин.
У своїй лекції Дмитро Бурцев здійснив порівняльний аналіз України та Тайваню крізь призму п’яти класичних геополітичних концепцій (Г. Макіндера, А. Махана, Н. Спайкмана, Ф. Ратцеля, С. Гантінгтона) та синтезу З. Бжезінського. Особливу увагу було приділено п’яти аналітичним вимірам: стратегічному розташуванню, зовнішнім гарантіям безпеки, внутрішньополітичному розвитку, методам гібридного впливу та формам протидії, а також впливу воєн на глобальні ланцюги постачання на прикладі України та можливого конфлікту у Тайванській протоці.
Протягом лекції доповіді було проаналізовано ключові документи, зокрема Будапештський меморандум 1994 року, що регламентує гарантії безпеки для України, та зіставлено його із Законом США про відносини з Тайванем (1979) і «Шістьма запевненнями» уряду США для Тайваню.
Також було розглянуто еволюцію стратегії Російської Федерації щодо України, зокрема в періоди політичної нестабільності 2004–2005 та 2013–2014 років, а також особливості реалізації концепції гібридної війни напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року. Ці події були проаналізовані у порівнянні з практиками так званої «сірої зони» (grey-zone warfare).
Окрему увагу було приділено сучасному стану відносин України та Тайваню зі Сполученими Штатами Америки, зокрема в контексті зовнішньої політики адміністрації Дональда Трампа.
Після завершення лекції відбулася дискусія зі студентами, в межах якої доповідач надав відповіді на поставлені запитання.
Круглий стіл «Мінеральні угоди як новий інструмент дипломатії: Україна, Китай, ЄС і США»
Шановні колеги!
Відкрита реєстрація на круглий стіл «Мінеральні угоди як новий інструмент дипломатії: Україна, Китай, ЄС і США» на Українській платформі
Дата: 22 травня
Час: 15:00 (за київським часом)
Формат: Онлайн-дискусія (англійською мовою, реєстрація обов’язкова)
Спікери:
-
Іван Ус — головний консультант Центру зовнішньої політики, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)
-
Сюй Ціньдо — журналіст CGTN, старший науковий співробітник Інституту Pangoal (Китай)
-
Джим Маллінакс — старший дипломат, Дипломатичний стипендіат (США)
-
Ґжеґож Стец — керівник брюссельського офісу, старший аналітик MERICS (Європейський Союз)
Модератор: Кайзер Ґо, співзасновник Sinica Podcast