Віта Голод дала інтерв’ю німецькому виданню Die Presse про політику Китаю щодо війни в Україні

Попередні спроби України укласти мирні угоди з Росією не дали результату. Китай, починаючи з початку конфлікту, наполягає на необхідності дипломатичного діалогу, те саме, що зараз робить США. Але є одна різниця: Китай наполягає на участі усіх залучених сторін, включаючи Європу.

Китай продовжує наполягати на своїй ролі як посередника, при цьому зберігаючи баланс між власними стратегічними інтересами, Росією та Європейським Союзом. Водночас він залишається найбільшим торговельним партнером України з 2021 року, а діяльність нового китайського посла наразі демонструє активну дипломатичну взаємодію на рівні державних установ.

У 2023 році Китай ініціював три раунди переговорів між Києвом, Москвою, європейськими державами та країнами Глобального Півдня. Після цього було оприлюднено спільну заяву з Бразилією, що ще раз підтвердило прагнення Китаю позиціонувати себе як глобального миротворця, зокрема в контексті багатополярності міжнародного порядку.

Імідж Китаю як глобального лідера та посередника у врегулюванні конфліктів залишається важливим аспектом його зовнішньополітичної стратегії. Однак у Європі його вже не сприймають як надійного партнера, щонайменше поки. Це спонукає Пекін шукати нові формати взаємодії, зокрема в якості альтернативного майданчика для переговорів, якщо США виключатимуть Європу з мирного процесу в Україні.

Громадська думка в Україні щодо Китаю залишається переважно негативною. Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 2023 рік, більшість українців розглядають Китай як державу, що діє ворожо до України, що значно ускладнює його успішну медіацію з української точки зору.

Китайський стратегічний підхід до України формується крізь призму його відносин з Росією. У політичному дискурсі Пекіна Україна розглядається радше як частина сфери впливу Росії, ніж як суверенний суб’єкт європейської геополітики.

Попри намагання України залучити Китай до безпекових гарантій, конкретні результати відсутні. З 1994 року між двома державами діє спільна декларація, що передбачає зобов’язання Китаю не застосовувати ядерну зброю проти України, та не брати участі в агресивних діях третіх сторін по відношенню до Україгни. Однак Китай не згадує це в офіційних заявах. Крім того, Китай утримався від активного впливу на продовження Чорноморської зернової ініціативи, хоча був її найбільшим бенефіциаром.

Перспектива залучення китайських військ до миротворчої місії ООН в Україні є малоймовірною. Українська громадськість сприймає Китай як державу, що де-факто підтримує росію, а не як нейтрального посередника, що робить подібний сценарій практично неможливим.

Відносини між Україною та США є ключовим чинником мирного врегулювання. Китай, ймовірно, утримуватиметься від активної участі в переговорах до моменту, який буде розцінено ним як стратегічно вигідний. Водночас його традиційний підхід врегулювання конфлікту, що ґрунтується на концепції «мирного діалогу», не сприяє оперативному завершенню війни, оскільки не відповідає нагальним безпековим потребам України.

Микола Тарасенко на “Ukrainian Heritage and Archaeology Workshop”

18 березня 2025 р. провідний науковий співробітник Інституту сходознавства, доктор історичних наук Микола Тарасенко виступить із доповіддю на “Ukrainian Heritage and Archaeology Workshop” в Оксфордському університеті.

Програма та покликання на онлайн-трансляцію тут ↵

Маргарита Араджионі на “Inspireurope+ Outreach Workshop Regional”

13 березня 2025 року на Inspireurope+ Outreach Workshop Regional виступить дослідниця Інституту Маргарита Араджионі із доповіддю: «Перспективи (і виклики) для досягнення дослідницьких цілей у Греції».

Інформація про реєстрацію і участь у заході

Міноритарні спільноти Сходу в загальнонаціональному просторі: конструювання ідентичності та стратегії адаптації

Радівілов Д.А., Отрощенко І.В., Шестопалець Д.В., Брильова Д.С., Данилов С.І., Семиволос І.М. Міноритарні спільноти Сходу в загальнонаціональному просторі: конструювання ідентичності та стратегії адаптації. Одеса : Видавничий дім «Гельветика». 2021, 224 с.

ISBN 978-966-992-730-9

Видання можна придбати у видавництві↵

Огнева О. Ігор Стравінський в Україні: збірка статей

До цієї збірки увійшли статті Олени Дмитрівни Огневої, кандидата історичних наук, відомого вченого-сходознавця, тибетолога, буддолога, засновника Музею Ігоря Стравінського в Устилузі (Україна), автора експозиції та екскурсії музеєм — єдиного музею Стравінського у світі. Наведені статті були написані в різні роки для різних видань. Усі матеріали подано в авторській редакції.

Збірка присвячена 110-річчю прем’єри опери «Соловей» Ігоря Федоровича Стравінського, яка відбулася в Парижі (Франція), в Театрі на Єлисейських Полях, в 1914 році. Автор лібрето — Степан Степанович Мітусов.

Огнева О. Ігор Стравінський в Україні: збірка статей / Олена Огнева; ред. кол. серії: К. Гілевич, М. Лінник, М. Мойсеєнко [та ін.]; упоряд., відп. ред. О. Петренко ; Одес. Будинок-Музей ім. М. К. Реріха. — Одеса : Астропринт, 2024. – 300 с.: іл. — (Серія «Спадщина України» : вип. 8)

ISBN 978-617-8515-04-1

Інтерв’ю Дмитра Бурцева виданню 遠見 (Yuan Jian)

Дмитро Бурцев, молодший науковий співробітник відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства А.Ю. Кримського НАН України, член УАК та запрошений дослідник Academia Sinica (Тайвань) дав інтерв’ю тайванському виданню 遠見 (Yuan Jian) та прокоментував зустріч в Овальному кабінеті. Він підкреслив, що обидві сторони не перебували в одній площині у своїх переговорах: «Зеленський хотів гарантій безпеки, тоді як Трамп хотів перемир’я і “ угода, угода, угода”, але не надав жодних конкретних гарантій безпеки, яких потребувала Україна.» Дмитро Бурцев зазначив, що Україна зазнала великої втрати, відмовившись від свого третього за величиною ядерного арсеналу ще в 1994 році, коли був підписаний Будапештський меморандум про взаєморозуміння, в якому не було конкретно прописано гарантій безпеки для України, саме тому Зеленський багато разів повторював про це і врешті-решт сталася суперечка з Трампом.

Читати більше.

Іслам і мусульмани в системі державно-конфесійних відносин: європейський та азіатський виміри: колективна монографія

   У монографії розглядаються питання державно-мусульманських відносин на сучасному етапі. На прикладі України, низки західноєвропейських країн (Бельгії, Франції, Іспанії) та КНР (Сіньцзян-Уйгурського автономного району) проаналізовано позитивний і негативний досвід взаємодії між світською державою і мусульманськими спільнотами та їхніми інституціями; національні та регіональні особливості формування ісламського ландшафту під егідою держави в контексті реалізації нею внутрішньополітичного курсу та реагування на зовнішні виклики.

   Показано різноманітні моделі організації життя мусульман як міноритарної спільноти та їхнього співіснування з іншовірною або атеїстичною більшістю: як ті, що довели свою спроможність, так і такі, що не пройшли випробовування часом або становлять нині об’єкт критики з боку представників мусульманської умми, ісламознавців та правозахисників.

Іслам і мусульмани в системі державно-конфесійних відносин: європейський та азіатський виміри: колективна монографія / За ред. Д. А. Радівілова. – К.: Видавничий дім «Азіатика», 2024. 

УДК 28:347.471.7:353.1

ISBN 978-617-8310-10-3

Наукова конференція “Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв”. Інформаційний лист

Шановні колеги!

Запрошуємо науковців, викладачів, аспірантів узяти участь у науковій конференції

«Лексика східного походження в українській мові:

теоретичні й прикладні аспекти

відображення власних і загальних назв»,

яка відбудеться 11–12 листопада 2025 року в комбінованому форматі.

 Організатори конференції:

Національна академія наук України

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

Національна комісія зі стандартів державної мови

Національна асоціація україністів

Мета конференції – обговорення правил і практик відтворення українською мовою апелятивної та пропріативної лексики східних мов, доцільності реформування принципів цих правил, їхнього вдосконалення і розвитку. Одне з найголовніших завдань конференції – аналіз сучасних ризиків, що можуть бути викликані реформуванням / нереформуванням чинних правил і норм.

Напрями роботи конференції:

1. Теоретичні аспекти транскрипції і транслітерації лексики східного походження засобами української мови.
2. Методологічні засади практичної транскрипції лексики східного походження засобами української мови.
3. Проблеми узгодження засад практичної транскрипції лексики східного походження з принципами українського правопису та орфоепії.
4. Відтворення загальних і власних назв східних мов засобами українського правопису.
5. Роль мовної традиції у формуванні засад відтворення лексики східного походження в українській мові.
6. Проблеми розроблення систем практичних транскрипцій для окремих східних мов.

Тривалість доповіді – 15 хвилин.

Тривалість обговорення – 10 хвилин.

Для подання заявки на участь у конференції до 20 жовтня 2025 року потрібно заповнити реєстраційну форму за покликанням. Про результати відбору кожен заявник буде повідомлений листом на електронну адресу не пізніше від 1 листопада 2025 року.

За результатами конференції заплановано видати матеріали. Повнотекстові матеріали доповідей для друку обсягом від 1,5 авторських аркушів можна надсилати до 20 грудня 2025 року на e-mail: transcriptionconf@gmail.com.

Інформаційний лист конференції.

Організаційний комітет конференції

МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «СТРАТЕГІЯ КИТАЮ У ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІНАХ СИЛ: ВИКЛИКИ У ТУРБУЛЕНТНОМУ СВІТІ». Звіт

19 лютого 2025 року відбувся міжнародний круглий стіл «Стратегія Китаю у глобальних змінах сил: виклики у турбулентному світі»

Організатори:

• Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
• Українська асоціація китаєзнавців
• Подкаст Sinica
• Видавництво Helvetica

Спікери:

• Клаус Ларрес, заслужений професор історії та міжнародних відносин, Університет Північної Кароліни (UNC) в Чапел Ґілі, США
• Цянь Лю, Генеральний секретар Глобального форуму з енергетичної безпеки, Академія суспільних наук КНР
• Уна Александра Берзіня-Черенкова, директорка Центру китайських студій, Університет Страдиня в Ризі, Латвія
• Дмитро Єфремов, член правління Української асоціації китаєзнавців, Україна

Модератором заходу виступив Кайзер Ґо, ведучий та співзасновник подкасту Sinica.

Кайзер Ґо зазначив, що війна Росії проти України триває вже четвертий рік, що призвело до значних змін у світовому порядку, змінило розставляння сил і змусило великі держави переглядати свої стратегії. Він наголосив, що адміністрація Байдена з її підтримкою України та підходом до Китаю залишилася в минулому: тепер президент Трамп і міністр оборони Піт Хегсет вибудовують новий, непередбачуваний курс. Нещодавня розмова Трампа з Путіним може свідчити про потенційні геополітичні зміни, які вплинуть на Україну, Європу, Азійсько-Тихоокеанський регіон та світовий баланс сил.

Уна Александра Берзіня-Черенкова окреслила два головні ризики для малих держав, таких як Латвія, через зближення Трампа з Росією.

1. Загроза безпеці. Балтійські держави покладалися на колективну оборону, але довіра до гарантій безпеки НАТО похитнулася, що викликає побоювання щодо потенційного вторгнення Росії.
2. Нова «залізна завіса». Ослаблення трансатлантичного альянсу під керівництвом Трампа загрожує стабільності Європи, оскільки довіра до зобов’язань США слабшає.

Щодо відносин Китай-Росія, вона вказала на дві загрози для Балтії: як Росія, так і Китай розглядають розширення НАТО на схід як провокацію; навела приклад колишнього посла Китаю у Франції Лу Шає, який поставив під сумнів суверенітет пострадянських держав, що викликало занепокоєння в регіоні.

Дмитро Єфремов стверджував, що Росія та Китай не є справжніми союзниками. Якщо США нормалізують відносини з Москвою, Вашингтон повністю зосередиться на протидії Китаю. У цьому випадку Росія може зайняти більш нейтральну позицію або навіть працювати над стримуванням Китаю.

Він також згадав нещодавню дипломатичну зустріч Китаю та України на Мюнхенській конференції з безпеки, де президент Зеленський натякнув, що Китай уперше виявив інтерес до тиску на Росію щодо завершення війни. Пекін може використати цей момент для відновлення зв’язків з ЄС, намагаючись не залишитися осторонь майбутніх переговорів між Україною та Росією.

Цянь Лю заявив, що Китай не розглядає війну в Україні як ключове питання, а скоріше як європейський конфлікт. Він наголосив, що енергетична безпека Китаю не перебуває під загрозою, попри закупівлю російських ресурсів, оскільки Пекін значно диверсифікував свої джерела енергопостачання. Він також зазначив, що 2024 року вперше за останні роки споживання нафти в Китаї знизилося, що пояснюється розвитком альтернативної енергетики.

Щодо дипломатії, він підтвердив, що Китай прагне уникати конфліктів і підтримувати дружні відносини з усіма країнами.

Клаус Ларрес підкреслив, що підхід Трампа до вирішення конфлікту в Україні залишає осторонь ключових гравців, зокрема європейські країни, попри їхній значний фінансовий внесок у підтримку Києва. Він наголосив, що Європа має брати участь у мирних переговорах, хоча поки що її роль ігнорується.

Вчений також зазначив, що розрив між Росією та Китаєм малоймовірний, попри зусилля США. Китай навряд чи буде залучений до переговорів щодо України, але, ймовірно, відіграватиме роль у повоєнному відновленні.

Роль Китаю у повоєнному відновленні України

Дмитро Єфремов заявив, що Китай запізнився з миротворчими ініціативами, оскільки українське суспільство переважно негативно ставиться до Пекіна, сприймаючи його як союзника Росії. Водночас українське керівництво розглядає Китай як потенційного інвестора в логістиці та енергетиці. Основними сферами китайських інтересів в Україні можуть стати транспортна інфраструктура, сільське господарство та відновлювана енергетика.

Цянь Лю наголосив, що Китай може відіграти роль у відбудові України, але, ймовірно, через партнерства з європейськими компаніями, а не шляхом прямих інвестицій. Він також зазначив, що два з шести транспортних коридорів ініціативи “Пояс і шлях” були зруйновані війною, що ускладнило доставлення китайських товарів до Європи через Росію. Китай працюватиме над відновленням проєктів BRI в Україні.

Клаус Ларрес підкреслив, що Німеччина, швидше за все, відіграватиме провідну роль у відновленні України, оскільки Берлін не несе політичних ризиків для Києва, на відміну від Пекіна.

Із записом круглого столу можна ознайомитися за покликанням.

Vita Golod. What Trump’s Tilt Toward Russia Means for China / The Diplomat, 21.02.2025

Vita Golod. What Trump’s Tilt Toward Russia Means for China / The Diplomat, 21.02.2025

U.S. President Donald Trump’s negotiations with Russia are not only occurring at Ukraine’s expense but also carry broader implications for China. Historically, the opposite was true – Henry Kissinger’s strategic opening to China contributed to the Soviet Union’s eventual collapse. Now, the Trump administration is playing a calculated game with Russia, aiming to secure economic benefits such as cheaper raw materials while attempting to reshape Sino-Russian relations. The goal appears to be to pull Moscow away from Beijing and weaken their growing alignment. 

However, a repeat of the Sino-Russian split seems unlikely in today’s geopolitical landscape, as both Russia and China remain skeptical of Trump’s erratic foreign policy and question the reliability of U.S. commitments.

Trump’s confrontational stance toward Ukraine’s President Volodymyr Zelenskyy has been a political shock for both Ukraine and Europe. Notably, the Trump administration, whether intentionally or not, has adopted China’s rhetoric over the past three years, referring to the Russia-Ukraine War merely as a “conflict” and promoting peace through negotiations with Russia. This approach was first put forward by China in February 2023 and has since been aggressively pushed through state-controlled media and diplomatic channels, including special envoy Li Hui. Now the Trump administration has repackaged this strategy in a more unilateral manner, with a key difference – amid Russia-U.S. talks, Ukraine and Europe are largely excluded from the decision-making process. The fate of Ukraine’s sovereignty and territorial integrity is being discussed behind closed doors, without its participation.

Читати далі