Дмитро Бурцев та Віта Голод для The Diplomat – «Громадянське суспільство Тайваню не готове до війни»

У виданні “The Diplomat” вийшла нова стаття молодших наукових співробітників відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства PhD Дмитра Бурцева та к. екон. н. Віти Голод “Taiwan’s Civil Society Is Not Ready for War”.

Основні тези статті:

📍Слабка цивільно-військова інтеграція в Тайвані: громадськість слабо зацікавлена в питаннях безпеки, молодь часто аполітична, а оборонна політика залишається монополією держави та армії.

📍Реактивні, а не стратегічні реформи: розширення строку служби до 1 року й запровадження участі цивільних у навчаннях Han Kuang є запізнілими заходами, а не системними змінами. Пекін на противагу десятиліттями готував населення до конфлікту через націоналістичне виховання, ідеологічний контроль та системи внутрішньої безпеки.

📍Небезпека залежності від зовнішньої допомоги: міжнародна підтримка не замінює внутрішньої стійкості. США не допоможуть, якщо Тайвань сам не чинитиме опір.

📍Ймовірний сценарій вторгнення КНР: китайська стратегія буде швидкою й подаватиметься як “операція стабілізації”, а не війна, щоб уникнути втручання ззовні. Тайбей матиме лічені години для реакції.

📍Недостатність символічних заходів: поточні навчання мають показовий, а не практичний характер. Без масштабної національної мобілізації Тайвань залишатиметься вразливим.

Більше можна прочитати тут.

140-річчя з дня народження професора Бориса Григоровича Курца

5 серпня виповнюється 140 років з дня народження видатного українського історика, сходознавця та педагога Бориса Григоровича Курца (1885–1938) – одного з піонерів українського китаєзнавства, наукова спадщина якого довгий час залишалася невідомою через трагічні обставини сталінських репресій.

Борис Григорович Курц народився у 1885 році в Києві в чеській родині. Його науковий шлях розпочався в Київському університеті Св. Володимира, де він здобув історико-філологічну освіту та отримав золоту медаль за дипломну працю «Історія російсько-китайської торгівлі в XVII–XVIII століттях».

З 1914 року Борис Курц працював доцентом та професором Київського університету Св. Володимира, де викладав широке коло дисциплін: «Історія Росії», «Економічна історія Росії», «Історія України», «Історія Сибіру», «Торгівля і промисловість Московської Русі», «Торгівля і дипломатичні зносини з державами Малої і Великої Азії (з Китаєм, Персією, Туреччиною)».

Професор Курц був засновником київської школи практичного китаєзнавства та брав активну участь у науково-освітньому житті України. В 1917–1921 роках він був одним із засновників та викладачів Київського археологічного інституту, очолював кафедру економічної історії Росії у Вищому інституті народної освіти (1921–1924), керував Семінаром підвищеного типу зі сходознавства при Київському торговельно-промисловому технікумі (1924–1925). У 1925 році власними коштами видав збірник «Сходознавство».

У 1930–1933 роках Борис Курц брав активну участь у Комісії для дослідів з історії Близького Сходу та Візантії  при Всеукраїнській академії наук, яку очолював академік А. Ю. Кримський. Його діяльність у цій Комісії сприяла розвитку міжнародних наукових звʼязків України з країнами Сходу та збагаченню джерельної бази для досліджень економічної історії східних країн.

Життєвий шлях ученого був трагічно перерваний сталінськими репресіями. 23 жовтня 1938 року Борис Григорович Курц був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності та засуджений до 8 років виправно-трудових таборів. Подальша його доля залишається невідомою – ймовірно, він загинув на засланні. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута внаслідок репресій.

Борис Курц залишив після себе багату наукову спадщину, яка охоплювала дослідження історії російсько-китайської торгівлі, новітньої соціально-економічної історії країн Сходу, історії України та історіографії українського сходознавства. Борис Курц вважається засновником напряму торгово-економічних досліджень російсько-китайських відносин XVI–XVIII століть і першим історіографом українського сходознавства. Його методологія характеризувалася комплексним джерелознавчим підходом та ґрунтовним аналізом архівних документів з численних архівів Європи.

У 1999 році Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України вшанував памʼять видатного українського вченого Б. Г. Курца, поновивши видання збірника «Сходознавство», який він заснував у 1925 році. Це стало символічним актом відновлення наступності в українському сходознавстві.

Ключову роль у відновленні та популяризації наукової спадщини Бориса Курца відіграв в. о. директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, доктор філософських наук В. О. Кіктенко. Саме завдяки його багаторічній дослідницькій роботі імʼя та наукові здобутки Бориса Курца були повернуті українській науці.

Найбільшим досягненням у справі відновлення спадщини Бориса Курца стало видання у 2014 році збірника його наукових праць «Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI – першій половині ХХ ст.» під редакцією В. О. Кіктенка. У 2024 році вийшло друге, перероблене та доповнене видання цієї збірки, що свідчить про зростаючий інтерес до наукової спадщини українського сходознавця. До збірника увійшла ґрунтовна біографічна стаття В. О. Кіктенка «Борис Григорович Курц: життєвий та творчий шлях», яка стала найповнішим дослідженням життя та наукової діяльності репресованого вченого. У своїх працях В. О. Кіктенко не лише відновив біографію Бориса Курца, а й показав його місце в історії українського сходознавства, підкресливши актуальність його наукових досліджень для сучасності.

Повернення імені Бориса Григоровича Курца є важливим кроком у відновленні історичної справедливості та подальшого розвитку сучасного українського сходознавства. Це також яскравий приклад того, як наукова спадщина може бути врятована від забуття завдяки наполегливій роботі сучасних дослідників, які розуміють важливість збереження національної наукової традиції.

Круглий стіл «Ядерна безпека та захист України на тлі суперництва США та Китаю»

• Ніколас Рот (Nuclear Threat Initiative)
• Мар’яна Буджерин (Бельферівський центр, Гарвардський університет)
• Пан Яньлян (Центр з нерозповсюдження, Middlebury Institute)
• Лілі Войтович (Hertie School, Німеччина)

ХХVIIІ СХОДОЗНАВЧІ ЧИТАННЯ А. КРИМСЬКОГО. Програма

Шановні колеги!

26–27 червня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться Міжнародна наукова конференція

ХХVIIІ СХОДОЗНАВЧІ ЧИТАННЯ А. КРИМСЬКОГО.

Ознайомитися з програмою конфренції та доєднатися до обговорення секцій можна за покликанням ↵

Круглий стіл “Трамп 2.0 та його “Америка передусім”: нова можливість для Китаю?”

Микола Тарасенко. Як будували ПІРАМІДИ, значення ієрогліфів, віра в БОГІВ, гриби та МОГУТНІСТЬ

Микола Тарасенко. Як будували ПІРАМІДИ, значення ієрогліфів, віра в БОГІВ, гриби та МОГУТНІСТЬ. Bohdan Fproject, 24/05/2025.

Семінар «Деві Махатм’я: оповідь та структура»

Шановні колеги та всі зацікавлені!

Центр південноазійських досліджень

при Інституті сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національної академії наук України

запрошує на семінар «Деві Махатм’я: оповідь та структура»

27 травня 2025 року

Український час – 18:00

Лос-Анджелес, Каліфорнія, США – 8:00 ранку

Торонто, Онтаріо, Канада – 11:00 ранку

Спікери:

1. Юлія Філь, PhD, наукова співробітниця з індології (Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ), Україна.

Вступне слово. Актуальність Деві Махатм’ї в українському контексті (5 хв).

2. Радж Балкаран, PhD, дослідник санскритської наративної літератури, публічний інтелектуал, онлайн-освітянин (Оксфордський центр індуїстських досліджень), Канада

Деві Махатм’я: Ода світовому утвердженню (25 хв).

2. Аліса Ложкіна, перекладачка, художниця, історикиня, авторка численних наукових праць з історії мистецтва, перекладачка «Деві Махатм’ї» українською мовою ( PhD-кандидатка з порівняльної історії Центральноєвропейського університету, Відень; випускниця Оксфордського центру індуїстських досліджень)

Відкриття дверей до священного простору: Ангас Деві Махатм’ї та перетворення епосу на ритуал (25 хв)

3. Сесія запитань та відповідей (25 хв)

Анотація доповідей

Радж Балканан

Деві Махатм’я — «Велич Богині» — це революційне санскритське писання, яке підносить жіноче божественне начало на найвище місце. У цьому давньоіндійському тексті Верховне божество — це не Він, а Вона — сяюча Богиня, яка є одночасно джерелом космосу та тісно присутня в ньому. На відміну від багатьох духовних традицій, які наголошують на виході за межі світу, Деві Махатм’я наполягає на тому, що світ має значення. Богиня не лише трансцендентна, а й іманентна: вона тут, вплетена в тканину природи, людства та повсякденного життя. Вона бореться за захист землі, відповідає на заклики про допомогу та забезпечує процвітання життя. У доповіді досліджується, як Деві Махатм’я суперечить більшості класичної індійської думки, надаючи глибоку цінність цьому світу — його безпеці, красі та суверенітету тих, хто в ньому живе. Це, по суті, священний гімн силі жіночого начала та святості втіленого життя.

Аліса Ложкіна

Доповідь присвячена анґам — часто недооціненим ритуальним додаткам Деві Махатм’ї — як механізм, що перетворює міфічну розповідь на літургійний досвід. Завдяки анґам Деві Махатм’я перестає бути просто фрагментом пуранічного епосу та стає динамічними воротами у священний простір. Анґи далеко не є периферійними текстами, вони функціонують як тантричні ключі, що розблоковують живу присутність Богині в основному гімні.

Запрошуємо долучитися до семінару через Zoom:

Time: May 27, 2025 06:00 PM Kyiv

Join Zoom Meeting

https://us04web.zoom.us/j/75697026912?pwd=QoomalhjO0aW55BpGBPo9abykMZsfW.1

Meeting ID: 756 9702 6912

Passcode: 4UjM6L

Лекція Д. Бурцева «Від України до Тайваню: життя на геополітичних перехрестях. Чому можна навчитись?»

26 травня 2025 року молодший науковий співробітник відділу сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Дмитро Бурцев, прочитав лекцію в Інституті міжнародних відносин та стратегічних досліджень Університету Тамканґ (м. Новий Тайбей, Тайвань) на тему «Від України до Тайваню: життя на геополітичних перехрестях. Чому можна навчитись?».

У межах візиту до Університету Тамканґ також відбулася зустріч із директором Інституту міжнародних відносин та стратегічних досліджень професором Лі Дачжуном. Під час розмови сторони обговорили актуальні виклики та ризики у сфері міжнародної безпеки в контексті трансформації сучасної системи міжнародних відносин.

У своїй лекції Дмитро Бурцев здійснив порівняльний аналіз України та Тайваню крізь призму п’яти класичних геополітичних концепцій (Г. Макіндера, А. Махана, Н. Спайкмана, Ф. Ратцеля, С. Гантінгтона) та синтезу З. Бжезінського. Особливу увагу було приділено п’яти аналітичним вимірам: стратегічному розташуванню, зовнішнім гарантіям безпеки, внутрішньополітичному розвитку, методам гібридного впливу та формам протидії, а також впливу воєн на глобальні ланцюги постачання на прикладі України та можливого конфлікту у Тайванській протоці.

Протягом лекції  доповіді було проаналізовано ключові документи, зокрема Будапештський меморандум 1994 року, що регламентує гарантії безпеки для України, та зіставлено його із Законом США про відносини з Тайванем (1979) і «Шістьма запевненнями» уряду США для Тайваню.

Також було розглянуто еволюцію стратегії Російської Федерації щодо України, зокрема в періоди політичної нестабільності 2004–2005 та 2013–2014 років, а також особливості реалізації концепції гібридної війни напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року. Ці події були проаналізовані у порівнянні з практиками так званої «сірої зони» (grey-zone warfare).

Окрему увагу було приділено сучасному стану відносин України та Тайваню зі Сполученими Штатами Америки, зокрема в контексті зовнішньої політики адміністрації Дональда Трампа.

Після завершення лекції відбулася дискусія зі студентами, в межах якої доповідач надав відповіді на поставлені запитання.

Круглий стіл «Мінеральні угоди як новий інструмент дипломатії: Україна, Китай, ЄС і США»

Шановні колеги!

Відкрита реєстрація на круглий стіл «Мінеральні угоди як новий інструмент дипломатії: Україна, Китай, ЄС і США» на Українській платформі із сучасного Китаю за участі міжнародних експертів.

Дата: 22 травня
Час: 15:00 (за київським часом)
Формат: Онлайн-дискусія (англійською мовою, реєстрація обов’язкова)

Реєстрація за посиланням ↵

Спікери:

• Іван Ус — головний консультант Центру зовнішньої політики, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)

• Сюй Ціньдо — журналіст CGTN, старший науковий співробітник Інституту Pangoal (Китай)

• Джим Маллінакс — старший дипломат, Дипломатичний стипендіат (США)

• Ґжеґож Стец — керівник брюссельського офісу, старший аналітик MERICS (Європейський Союз)

Модератор: Кайзер Ґо, співзасновник Sinica Podcast

Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”. Звіт

Понад 70 дослідників з України та з-за кордону об’єднала Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”.

Упродовж трьох днів — з 21 по 23 квітня — у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині тривала Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”. Переглянути відкриття конференції можна тут.↵

Її метою було передусім об’єднати фахівців з різних напрямків вивчення східноєвропейського єврейства й побудувати спільноту, пов’язану цією темою. У програмі заходу було 70 доповідей дослідників з України, Польщі, Угорщини, США, Ізраїлю та Німеччини. Географія українських учасників охоплювала майже всю країну – від Ужгорода до Харкова і Чернігова, від Одеси до Житомира. Міська рада Кам’янця, місцеві наукові інституції та журналісти також не оминули захід.

Переглянути пленарну лекцію Таїсії Сидорчук, керівниці Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА, на тему «Єврейські архівні колекції у фондах архівних, бібліотечних та музейних установ України: проблеми пошуку і дослідження» можна за посиланням.↵

Друга частина пленарного засідання за участю Євгенія Левінзона, наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та  незалежної дослідниці Ганни Ківільші на тему “Юдейські молитовні будинки на мапі Кам’янця-Подільського: до проблеми локалізації” доступна за посиланням.↵

Першого дня конференції паралельно тривала робота трьох секцій “Локальний вимір єврейської історії”, “Євреї Східної Європи у міжвоєнний період” та “Євреї в наративах Східної та Центральної Європи”. Учасники виступали з доповідями та презентували результати своїх напрацювань.

Другий день заходу також продовжився паралельною роботою секцій “Єврейська спадщина в музейних та книжкових колекціях”, “Єврейство на українських землях у XVІІІ — на початку XX ст.” та англомовною онлайн-панеллю Beyond Hasidism as a Men’s Club: Women as Leaders and Followers in Chabad Literature and History, на якій виступали дослідники з Польщі та США.

Незвичною для академічних заходів родзинкою другого дня конференції став круглий стіл під назвою: “Папір і камінь: збереження, диджиталізація, реставрація”. 

Під час нього реставратори Державного архіву Хмельницької області наочно показали, як виконують ремонтно-реставраційні роботи з документами та презентували унікальні експонати архіву. 

Юрій Преподобний, співзасновник компанії Skeiron, яка займається диджиталізацією історичних архітектурних об’єктів, розповів про сучасні технології цифровізації та сканування.

Оксана Чала, співробітниця Музею історії польських євреїв POLIN, долучилась онлайн до круглого столу та розповіла про освітню роботу та новітні ініціативи установи.

На завершення цієї частини конференції дослідниця книжкових колекцій Надія Уфімцева та науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Євгеній Левінзон провели екскурсію виставкою “Скарби юдаїки Кам’янець-Подільського музею”, де презентували вперше виставлену на огляд колекцію артефактів єврейської історії Кам’янця та околиць.

Третій день конференції відбувався поза межами міста, у селищах Смотрич і Жванець, де збереглись залишки колишніх єврейських штетлів. Екскурсії цими місцями для учасників конференції провели дослідниця Ганна Ківільша та Євгеній Левінзон.

До Другої світової війни євреї становили значну частину населення цих місць, водночас внаслідок Голокосту місцеві громади були повністю знищені. 

Найбільший інтерес для дослідників єврейської історії сьогодні становлять дивом збережені старі кладовища з надгробками (мацевами) 18 та 19 століть, тому саме знайомству з ними учасники конференції присвятили більшість часу.

Організатори конференції про захід

Ольга Мавріна, вчений секретар Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, відзначає, що інтерес до юдаїки в Україні помітно зростає.

“Наш тривалий досвід роботи з Міжнародною міждисциплінарною сертифікатною програмою з юдаїки показав, що зацікавленість у Jewish Studies в Україні зростає. З’являються нові дослідники, а також повертаються до своїх напрацювань ті, хто вже тривалий час займається дослідженням єврейської історії, культури, традицій. Ми побачили, що з кожною конференцією з’являється все більше молодих людей, зацікавлених єврейським спадком в Україні”.

Олена Заславська, адміністративна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки, каже, що мета заходу це передовсім обмін досвідом між фахівцями та формування спільноти фахівців з теми.

“Одне з завдань, поставлених перед Сертифікатною програмою з юдаїки, що працює під егідою Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України, – це побудова фахової спільноти, яка займається Jewish Studies в Україні. Ця конференція – потужний крок для досягнення цієї мети. До заходу приєднались дослідники не тільки майже з усієї України, а й фахівці з Польщі, відомий на всю Угорщину пан Tamás Stark, і вже багато років ізраїльтянин, знавець караїмської історії Артем Федорчук. Своє привітання конференції надіслав професор історії Єврейської теологічної семінарії Америки (Нью-Йорк) Давід Фішман. За довгий час (за останні 15-20 років) захід такого масштабу проводився вперше. Лише за ці роки з’явилось багато молодих дослідників єврейської спадщини. Першочергово саме для них треба проводити заходи, де можна вільно поспілкуватись з тими, хто давно працює в цій царині, послухати їхні думки, можливо, й критику, і звісно, обмінятись досвідом. Коли ми почали розвивати цю ідею, ми навіть не уявляли, скільки фахівців в Україні займаються дослідженнями єврейської цивілізації”, — каже Олена Заславська.

Адміністративна директорка Програми також зазначила, що набір на новий курс навчання, яке стартує у вересні, вже розпочато.↵

Катерина Малахова, академічна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки, каже, що конференція показала, чим займались українські дослідники в галузі юдаїки протягом останніх 15 років.

“Окремої всеукраїнської конференції з юдаїки такого масштабу, на моїй пам’яті, не було років п’ятнадцять, а може й більше.

В Україні немає окремо визнаної МОН спеціальності “юдаїка”. Не можна отримати університетський диплом, де буде написано “юдаїка”. Немає державної підтримки для цього окремого напряму. Це, звичайно, накладає свої обмеження на розвиток юдаїки як дисципліни в нашій країні. Але, виявляється, що є головне. Є 2000 років перебування євреїв на території України. Є папір і камінь, у яких відклалася ця історія. І є щирий інтерес — як з боку незалежних дослідників і наукових спільнот, так і, як з’ясувалося, з боку багатьох організацій — до цього напряму досліджень. І це призводить до неймовірних результатів.

Коли ми планували цю конференцію, думали: “Подадуть дослідники звідти, подадуть дослідники звідси. Ми знаємо про такий науковий осередок, про інший осередок”. Але раптом, коли конференція була оголошена — понад 110 заявок! Вся Україна: географія — від Сум до Ужгорода, від Одеси до Житомира.

Судячи із заявок, можна констатувати: юдаїка в Україні потужно розвивалася протягом останніх 15 років. Рівень заявок — дуже високий”, — зауважує Катерина Малахова.

Євгеній Левінзон, науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, також додає, що метою міжнародної конференції було створити якісний майданчик для спілкування й обміну думками в середовищі фахівців з юдаїки.

“Конференція дала змогу дослідникам з усієї України та з-за кордону поділитись результатами останніх наукових пошуків, підбити підсумки власних проєктів тощо. Подібні заходи активізують співпрацю між науковцями, інституціями, сприяють збереженню та популяризації єврейської спадщини українських земель”, — каже Євгеній Левінзон.

Організатори Міжнародної наукової конференції “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України — науково-дослідний інститут Національної академії наук України, провідна українська наукова установа в царині сходознавства.

Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки під егідою Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України. Протягом двох років студенти програми вивчають історію і культуру євреїв Східної Європи, передусім України.

Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник входить до міжнародного реєстру визнаних всесвітніх музеїв. 

Державний архів Хмельницької області зберігає десятки тисяч важливих документів та забезпечує реалізацію державної політики у галузі архівної справи та діловодства на території області.

Партнером третього дня конференції також стала ESJF European Jewish Cemeteries Initiative за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Подія відбулась, зокрема, за підтримки Сіоністської Федерації України (СФУ) та Голландського єврейського гуманітарного фонду.

Медіапартнери конференції – студія “Діє-Слово”, EVREI TV та ГО “Сучасне єврейське телебачення”.

Фото: А. Мишакова