H. V. Vertiienko AVESTAN TAŠTA-BOWL IN THE IRANIAN TRADITION: ORIGINS AND REMINISCENCES

АВЕСТІЙСЬКА ЧАША-TAŠTA В ІРАНСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ: ВИТОКИ ТА РЕМІНІСЦЕНЦІЇ

Г. В. Вертієнко

PhD (History) A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine 4, Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine vertana77@gmail.com

У зороастрійській традиції ритуальною чашею для узливання виступає tašta (Вісперад 10.2 = 11.18). Вона є чашею для хаоми (Відевдат 14.8; Ясна 10.17), внаслідок чого стає атрибутом-зброєю як жерців, так і Заратуштри (Відевдат 14.8; 19.9). Досить широкий спектр матеріалів, з яких вона могла бути виготовлена, дає Відевдат 7.73–75: золото, срібло, бронза (залізо), сталь (?), камінь, земля (?), дерево та глина, причому три останні види чаш не піддаються очищенню. Ясна 10.17 допускає в ритуалі приготування хаоми срібні та золоті чаші. За етимологією tašta входить у первісне індоєвропейське семантичне коло речей, виготовлених (витесаних) з дерева. Незважаючи на те що ведична традиція зберегла низку назв дерев’яних посудин, пов’язаних з культом соми (зокрема й метафоричні назви), з давньоіранською tašta, ймовірно, може бути порівняна лише camasâ – перша чарівна дерев’яна чаша для соми, виготовлена божественним теслярем Тваштаром (РВ I.20.6). У ранніх іраномовних кочівників Євразії найбільш близькими до tašta і camasâ можуть бути визнані дерев’яні чаші з металевими (золотими, срібними та бронзовими) накладками, які відомі в Північному Причорномор’ї вже з епохи бронзи (зрубна культура). У середовищі іраномовних номадів Євразії, віддалених від Індії й Ірану внаслідок міграційних процесів, імовірно, склалася самобутня традиція декорування металевими пластинами дерев’яних культових чаш для узливання, яка поєднує в собі риси індійської та іранської традицій. Можливо, цей тип посуду мав на увазі Геродот, який визначав ритуальні чаші у скіфів як φιάλην (Herod., Hist., IV.5.3, 10.1, 71.4), тобто як типологічно схожий посуд. Водночас у скіфів використання імпортних чаш для потреб культу священного напою, вочевидь, було неприпустимим.

Ключові слова: Іран, зороастрійська традиція, Авеста, ритуал, чаша для узливання, tašta, haoma

Доісламський Близький Схід 2021, (2):33-46

https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.033

Повний текст (PDF)

REFERENCES

Авеста в русских переводах (1861–1996) / Сост., общ. ред., примеч., справ. разд. И. В. Рак. Санкт-Петербург, 1997.

Альбедиль М. Ф. Cимволические формы проявления царской власти в Древней Индии // Реальные и знаковые формы социальной дифференциации в архаике. Миф и формы его отражения в ритуальной практике / Под ред. М. Ф. Альбедила, Д. Г. Савинова (Теория и методология архаики. Вып. VIII). Санкт-Петербург, 2015.

Вертієнко Г. В. До питання про метал в Авесті // Стародавнє Причорномор’я / Ред. І. В. Нємченко. Вип. XIІ. Одеса, 2018.

Дудин А. А. Культ Сомы и археологические реалии в степях Восточной Европы в первой трети I тыс. до н. э. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2015. № 13.

Кисель В. А. Келермесский сосуд и сакральный напиток скифов // Ладога и Северная Евразия от Байкала до Ла-Манша. Связующие пути и организующие центры. Шестые чтения памяти Анны Мачинской (Старая Ладога, 21–23 декабря 2001 г.). Санкт-Петербург, 2002.

Кисель В. А. Ритуальные сосуды и напитки скифов // Степи Евразии в древности и средневековье. К 100-летию со дня рождения М. П. Грязнова / Ред. Ю. Ю. Пиотровский. Т. II. Санкт-Петербург, 2003.

Кисель В. А. “Огненный” напиток скифов // Сборник научных трудов в честь 60-летия А. В. Виноградова / Ред. С. В. Хаврин. Санкт-Петербург, 2007.

Кисель В. А. Рассказ Геродота и ритуальные сосуды древних кочевников // Археология, этнография и антропология Евразии. 2007а. № 3 (31). https://doi.org/10.1134/S1563011007030085

Королькова Е. Ф. Ритуальные чаши с зооморфным декором в культуре ранних кочевников // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. Вып. 36. Санкт-Петербург, 2003.

Крюкова В. Ю. Зороастризм. Санкт-Петербург, 2005.

Крюкова В. Ю. Восстановление утраченного мира как искупительная жертва (Видевдат 14) // Жертвоприношение в архаике: атрибуция, назначение, цель / Ред. М. Ф. Альбедиль, Д. Г. Савинова. Санкт-Петербург, 2012.

Кузнецова Т. М. Сосуды скифов в “Истории” Геродота // Археологические памятники раннего железного века Юга России. Москва, 2004.

Кузнецова Т. М. “Пοτήριον” Скифского логоса Геродота // Петербургский археологический вестник. 1993. № 4.

Кузнецова Т. М. Скифские ритуальные сосуды // Краткие сообщения Института археологии РАН. 1988. № 194.

Медведев А. П. Об атрибуции “жреческих” погребений у ираноязычных номадов III – I тысячелетий до н. э. // Исторические записки. 1997. № 2.

Мурзин В. Ю., Белан Ю. А., Подвысоцкая Е. П. Бердянский курган. (Погребальный комплекс скифского аристократа IV в. до н. э.). Киев, 2017.

Отрощенко В. В. Деревянная посуда в срубных погребениях Поднепровья // Проблемы археологии Поднепровья. Днепропетровск, 1984.

Отрощенко В. В. “Жреческие” комплексы в системе погребений срубной общности // Археологічні та історичні дослідження Херсонщини. Херсон, 1993.

Пандей Р. Б. Древнеиндийские домашние обряды (обычаи). Москва, 1990.

Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Т. 1: a–ā. Москва, 2000.

Ригведа. Мандалы IX–X / Пер. с санскр. Т. Я. Елизаренковой. Москва, 1999.

Рубинчик Ю. А. Персидско-русский словарь. Т. 1–2. Москва, 1970.

Рябова В. О. Дерев’яні чаші з оббивками з курганів Скіфського часу // Археологія. 1984. № 46.

Рябова В. А. Ритуальные сосуды как источник социально-политической истории Скифии // Тезисы докладов областной конференции “Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья”, посвященной 90-летию со дня рождения Б. Н. Гракова. Запорожье, 1989.

Топоров В. Н., Елизаренкова Т. Я. Ведийский “вещный” космос (“Слова и вещи”: язык как источник реконструкции мира вещей) // Топоров В. Н. Исследования по этимологии и семантике. Т. 3: Индийские и иранские языки. Кн. 1. Москва, 2009.

Федоров В. К. О предназначении деревянных сосудов ранних кочевников Южного Урала, украшенных драгоценными обкладками // Южный Урал и сопредельные территории в скифо-сарматское время. Сборник статей к 70-летию Анатолия Харитоновича Пшеничнюка / Отв. ред. Н. С. Савельев. Уфа, 2006.

Фиалко Е. Е. О культовом назначении деревянных чаш // Археологические исследования на Украине в 1978–79 гг. Тезисы докладов XVIII конференции ИА АН УССР / Отв. ред. В. Ф. Генинг. Днепропетровск, 1980.

Фиалко Е. Е. Деревянные чаши – знак воинской доблести у скифов // Старожитності степового Причорномор’я і Криму. Вип. ХІ. Запоріжжя, 2004.

Цимиданов В. В. Социальная структура срубного общества. Донецк, 2004.

Чугунов К. В. Археологические параллели одному изобразительному мотиву в искусстве ранних кочевников Евразии // Номадизм – прошлое, настоящее в глобальном контексте и исторической перспективе. Тезисы конференции. Улан-Удэ, 1996.

Ammer K. Tvaṣṭar, ein altindischer Schöpfergott // Die Sprache. Zeitschrift für Sprachwissenschaft. 1949. Bd. 1.

Bartholomae Chr. Altiranisches Wörterbuch. Strassburg, 1904.

Fedorov V. Bone Spoons and Wooden Vessels of the Nomads and the Cult of Soma/Hauma // The Golden Deer of Eurasia. Scythian and Sarmatian Treasures from the Russian Steppes. Ufa – New York, 2000.

Flattery D. S., Schwartz M. Haoma and Harmaline the Botanical Identity of the Indo-Iranian Sacred Hallucinogen Soma and its Legacy in Religion, Language, and Middle-Eastern Folklore (University of California Publications. Near Eastern Studies. Vol. 21). Berkeley – New York – London, 1988.

Heesterman J. C. The Ancient Indian Royal Consecration: the Rājasūya described according to the Yajus texts and annotated. Mouton, 1957. https://doi.org/10.1515/9783112415269

Kellens J. Haoma // Dictionary of Deities and Demons in the Bible. Leiden, 1995.

Kotwal F., Boyd J. A Persian Offering. The Yasna, a Zoroastrian High Liturgy (Studia Iranica. T. 8). Paris, 1991.

Liddell H. G., Scott R. A Greek-English Lexicon. Oxford, 1996.

McDonell A. A. Vedic Mythology (Grundriss der Indo-Arischen Philologie und Altertumskunde. Bd. III, Hft. 1). Strassburg, 1897.

MacDonell A. A., Keith A. B. Vedic Index of Names and Subjects. Vol. I–II. London, 1912.

Pokorny J. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern – München, 1959.

Schwartz M. On Haoma, and its Liturgy in the Gathas // Proceedings of the 5^th Conference of the Societas Iranologica Europœa held in Ravenna, 6–11 October 2003. Vol. I: Ancient & Middle Iranian Studies / Ed. by A. Panaino, A. Piras. Milan, 2006.